В історії української культури

 ВАРВАРА МИКОЛАЇВНА РЄПНІНА (31.07.1808 – 09.12.1891) – письменниця. У середині жовтня 1843 року тарас Шевченко, вже відомий на той час поет і маляр, завітав до Яготина робити копії портрета Миколи Рєпніна. Це був шляхетний рід українських вельмож. Княгиня Рєпніна доводилася онучкою самому гетьману Кирилу Розумовському. Їхня донька, 35 річна княжна Варвара, була надзвичайно доброю і щирою дівчиною. З’явившись у Яготині, Шевченко став душею цілого товариства, що складалось переважно з дам. Зачарована прибульцем, княжна відчула, що 30-річний Тарас – обранець її серця.

    Варвара Рєпніна написала повість свого життя і дала подивитись Шевченку. Поміж сторінками виразно читалося освідчення в коханні. Шевченко свідомо не дав розгорітися цій пристрасті, розуміючи безперспективність таких стосунків. В 1843 році, в Яготині написав поему «Тризна» з присвятою: «на пам’ять 9-го ноября 1843 года, княжне Варваре Николаевне Репниной», намалював і подарував їй автопортрет.

ВАРВАРА НИКОЛІВНА ХАНЕНКО (09.08.1852 – 07.05.1922) (уроджена Терещенко) відома, як представниця знаного козацького роду. Видатна культурно-громадська діячка та благодійниця, яка здійснила великий вплив на розбудову системи національних культурно-просвітницьких закладів та музейної справи в Україні.

ВАРВАРА ІВАНІВНА ЧЕРЕДНІЧЕНКО (16.12.1896 – 22.04.1949) –  українська письменниця і педагог родом з Києва, автор історичних романів та творів для дітей, перекладачка з осетинської та грузинської мов. Її перша книжечка для дошкільнят побачила світ ще до Першої світової війни. 1917-го з’являються брошури з методики дитячого дозвілля: «Захисток для селянських діток улітку» та «Дитяча хата» (1921). З 1919-го працювала в Полтавському губернському наркоматі освіти. 1923-го, після перенесеної операції та ускладнень, Варвара Чередниченко полишила службу і суцільно віддалася творчості. Декілька років змушена була писати, лежачи в ліжку. За цей час вона написала «Жіночі розповіді», п’єсу «Артистка без ролі», казки. Входила до літературного об’єднання «Плуг».  У доробку Варвари Чередниченко дослідження про Архипа Тесленка, Тараса Шевченка, Лесю Українку та Ольгу Кобилянську. Історичний роман «Фастів» про Семена Палія, оповідання «Я щаслива Валентина». Критики звинуватили її в «хуторянстві та козацькій романтиці».