І пам’яті свіча не згасне…

До Дня вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні, Монастирищенська центральна районна бібліотека підготувала онлайн-виставку книг "Голодомор мовою фактів".

В презентованих виданнях розкриваються причини та наслідки однієї з найбільших трагедій в історії людства, називаються винуватці цього страшного злочину та свідчення очевидців, які пережили ті страшні роки. Матеріали з виставки будуть корисні всім, кому небайдужа доля України, хто цікавиться її історією та вболіває за майбутнє. Голодомор 1932-1933 років - одна з найтрагічніших сторінок української історії, яка поглинула мільйони безневинних, - не підлягає забуттю…

Турбота про жінку – впевненість у майбутньому

25 листопада відзначається Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. В рамках Міжнародної кампанії «16 днів проти насильства» Монастирищенська центральна районна бібліотека підготувала та провела відвертий діалог «Насильству немає виправдання» з учнями 10-А класу школи-ліцею «Ерудит». Жінки у всьому світі потерпають від домашнього насильства більше, ніж від пограбувань та в автомобільних катастрофах, разом узятих. «Необхідно діяти, тому що кожен день незліченна кількість жінок піддається нарузі і насильству вдома – там, де вони повинні почуватися в безпеці. Необхідно діяти, тому що систематичне сексуальне насильство під час збройних конфліктів перетворилося в жахливе знаряддя війни», – заявив глава ООН. В результаті жорстокого поводження та домашнього насильства, жінки втрачають довіру, самоповагу та, нажаль, в більшості випадків й життя. Жінки по всьому світу стають жертвами зґвалтувань та зазнають побутового насилля, до того ж, масштаби та істинна природа такого насильства нерідко приховані. Щороку близько 10000 жінок в Україні гине від домашнього насильства. Ми маємо визнати, що проблема насилля в Україні існує. Тому в цей день доцільно й потрібно підіймати проблему проти насилля над жінками в суспільстві, шукати шляхи вирішення цієї проблеми, надавати адреси та телефони, куди можуть звертатись постраждалі, активувати роботу волонтерів-психологів, громадських організацій, та саме головне – донести до кожного, що не потрібно замовчувати цієї проблеми, що кожен може отримати допомогу, а кривдник буде покараний, інформувати населення, проводити роботу з молоддю у вихованні поваги один до одного, подоланні булінгу, як однієї з форм насилля, яка має руйнівний характер для формування особистості. Завдання суспільства по відношенню до жінок, які стали жертвами насильства, – вселити в них надію, що вихід є! Дуже важливо, щоб кожен з нас усвідомив, що насилля проти жінки –це не міф, а реальна проблема, від якої навіть сьогодні, у 21 сторіччі, потерпають українські жінки.

Літературне слово монастирищан

У контексті епохи національного відродження, під знаком якої ми живемо нині, література рідного краю сприймається як одне з найважливіших народознавчих джерел. Літературне краєзнавство поступово займає належне місце у навчальних програмах. Бібліограф Монастирищенської центральної районної бібліотеки Галина Тимошенко підготувала і провела літературно-краєзнавчу годину «Літературне слово монастирищан» для учнів 8-Б класу школи-ліцею «Ерудит» (вчитель Красножон Тетяна). Здобувачі освіти дізнались про цілу плеяду монастирищенських поетів та прозаїків: братів Якова та Захарія Гончаруків, Давида Бергельсона, Зінаїду Луценко, Івана Волошенка, Олександра Петриченка, Михайла Ярового, Федора Бойка, Валентину Розуменко, Ольгу Лаврик, Марину Калінчук, Катерину Бульбу, Павла Бондаренка, Євгенію Комар, Любов Сніцар, Галину Мельник; ознайомились з їх життєвим та творчим шляхом, у виконанні учасників зібрання звучала поезія монастирищенських авторів. Кожен художній твір, пов'язаний з нашим краєм, – живий документ епохи і людської свідомості. Із художньої літератури постає прекрасний і романтичний образ рідного краю, з яким єднають нас корені роду і враження дитинства. Ця література навчає юні душі любити і цінувати Вітчизну, гордитися її пред¬ківською славою, відчувати свою пряму причетність до долі цієї землі, до її сучасного і майбутнього. А без малого патріотизму, тобто любові до рідного куточка, рідного краю, немає й патріотизму великого – любові до України, до сво¬го народу.

У їхніх серцях жила Україна

21 листопада – День Гідності та Свободи – одне зі знакових офіційних свят у новітній історії України. Встановлене на честь двох знаменних і доленосних подій, які відбулися в Україні, – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. До Дня Гідності та Свободи Монастирищенською центральною районною бібліотекою було підготовлено та проведено ряд заходів: година пам’яті «Тернистий шлях до волі» для учнів професійного ліцею, історичний екскурс «Україна – держава свободи і гідності» для учнів 9 - 11-х класів ліцею «Ерудит» в читальній залі районної бібліотеки. Боротьба українських громадян за свої права, яка одержала назву Євромайдан, а згодом Революція Гідності, стала загальновідомою, наймасштабнішою подією в новітній історії України й логічним продовженням обстоювання прав людини та громадянина. 21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на майдан в знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоціацію з ЄС. Вночі 30 листопада на вулиці продовжували залишатися кілька сотень активістів, переважно студентів. Їх жорстоко розігнала поліція, в відповідь на що 1 грудня в центр Києва з’їхалися сотні тисяч людей. Міліцейське свавілля скликало людей, обурених корупцією, узурпацією влади, політикою русифікації та зближення з Росією. Євроінтеграційні гасла дали безперервному мітингу назву Євромайдан. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, він отримав назву Революція гідності. Люди вимагали покарати винних у погромі мітингарів. Після жорстокого побиття молоді спецпідрозділами силовиків на головній площі Києва – майдані Незалежності, протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму, корупції та порушенням прав людини. Кампанії солідарності та підтримки українських мітингарів пройшли у понад 20 країнах. Найбільші відбулися у різних містах Канади, США, Німеччини, Польщі, Великобританії, Італії та Франції. Місцеві активісти влаштовували акції протесту в Австрії, Австралії, Бельгії, Грузії, Естонії, Іспанії, Португалії, Литві, Норвегії, Швеції, Чехії та багатьох інших країнах світу. На 61-ий день Майдану на місці протестів застрелено перших двох активістів. На той час уже було двоє загиблих за межами місць протистояння. Ще рівно місяць влада намагатиметься зачистити центр міста від протестувальників. Аж у ніч на 22 лютого 2014 року президент Янукович чартерним рейсом втік у Росію. Офіційно встановлено 107 жертв Революції гідності. Більшість героїв “Небесної сотні” померли від вогнепальних поранень 20 лютого 2014 року. Фактично Євромайдан домігся втечі президента-диктатора, відставки уряду. Після виборів Україна обрала європейський вектор розвитку – стала асоційованим членом ЄС, громадяни отримали право безвізового в’їзду в Євросоюз, внаслідок Зони вільної торгівлі з ЄС товарообіг із країнами Європи стало зростає. Стратегічно – країна повернулася спиною до свого минулого, “тюрми народів”, як у нас називали по-народному Радянський Союз, і стала лицем до цивілізованих держав. Прем'єр-міністр Бельгії Гі Вергофстадт назвав Євромайдан найбільшою проєвропейською демонстрацією в історії ЄС. Це найтриваліший мітинг останнього часу. Безперервно простояв 92 доби. Для порівняння, 1989 року маніфестації з повалення комуністичного режиму в Чехії та Словаччині тривали 42 дні. В Румунії, які закінчилися самосудом і стратою диктатора, 11 днів. Сукупність подій і зусиль, які стали основою для виникнення феномена Євромайдану, не мають сьогодні однозначного тлумачення й оцінки, але, безумовно, можна констатувати: Майдан став своєрідним епіцентром кардинальних змін у країні, символом патріотизму та жертовності. Він запустив процес не лише трансформації політичної сцени, а й соціальних і культурних перетворень. Вочевидь, наслідки цього вибуху гніву та сплеску гідності, що вивільнили колосальну суспільну енергію, даватимуться взнаки не одне десятиліття як у геополітичному вимірі, так і у внутрішніх соціально-політичних відносинах.

Мова – голос нації

Не бійтесь заглядати у словник, Це пишний яр, а не сумне провалля, Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля. М. Рильський 9 листопада День української писемності та мови. Кожна епоха приносить свої винаходи і відкриття. Найбільшим винаходом людства була писемність. Кожна освічена, культурна людина повинна досконало знати свою історію, витоки писемності, адже це є здобутком культури і духовної діяльності українського народу. В ній і мудрість віків, і пам'ять народу, і щирість душі. До Дня української писемності та мови Монастирищенська центральна районна бібліотека на юнацькому абонементі організувала книжкову виставку «Не міліє вічне джерело». Книжкова експозиція містить різноманітну літературу про історичний шлях і багатство української мови, а також словники, довідники, підручники, які стануть в нагоді здобувачам освіти та всім тим, хто хотів би вдосконалити та покращити свій рівень знань з рідної мови. Українська мова вважається однією з наймилозвучніших мов у світі. Тож давайте разом вивчати, зберігати та примножувати нашу мову, і нехай нашому роду ніколи не буде переводу. Мова, як і Україна, - у нашому серці, і починається вона з кожного з нас! Вітаємо всіх зі святом!