Бібліотека – центр інформаційного простору

Книга…Її думки, її цілюща мова Знаходять місце в кожному із нас. Ніхто не зможе погубити слово: Не змиє дощ і не потопче час. 30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек. 21 століття прийнято вважати ерою нових технологій і стрімкого розвитку в сферах науки, техніки, мистецтва. Але традиційні історичні здобутки цілої планети, що формувалися протягом сотень тисяч років, завжди будуть корисними і незамінними в нашому житті. Бібліотека… В нашому розумінні це колекція книг або приміщення, де зберігаються книги. Насправді ж книгозбірня має дещо глибше значення. Це чарівне місце — особливий простір, з особливою енергетикою, настроєм, затишком. Ніщо не може замінити спілкування з книгою. Бібліотека – це незвичайне місце, де не тільки зберігаються книжки, це те місце, де кожний знайде собі затишок і відкриє для себе новий світ. З нагоди відзначення Всеукраїнського дня бібліотек Монастирищенською центральною районною бібліотекою було проведено ряд заходів, покликаних популяризувати книгу і читання, можливості бібліотеки як інформаційного і культурного центру. Протягом місяця діє акція «Я дарую книгу бібліотеці». Для учнів 9-Б класу спеціалізованої школи №5 (вчитель Наталя Шудра) в читальній залі книгозбірні з дотриманням всіх карантинних заходів було проведено презентацію нових видань «Будь в тренді! Читай і зростай!». Промо-акція «Бібліотек@ - світ нових можливостей» відбулась спільно з учнями 10-А класу Ліцею «Ерудит» (вчитель Алла Бегерська). Книжкова інсталяція «Відкрий свою книгу» функціонує для всіх відвідувачів районної бібліотеки. Бібліотека – це місце, де відпочивають душею. Зараз осінь, час жовтогарячого листя, похмурого неба і сильного вітру. Але в бібліотеці в цей час чарує зовсім інша атмосфера. Саме восени у книгозбірні по-особливому затишно, тихо і тепло. Ця атмосфера чарує всіх, адже не тільки книга може розповісти історію, але й сама бібліотека може зацікавити читача своїми таємницями. Тож вітаємо всіх бібліотекарів Монастирищенської централізованої бібліотечної системи з святом! Бажаємо здоров’я, натхнення, творчості, незгасимого вогнику в пошуку нових форм роботи, достатку, матеріально-технічного розвитку Ваших бібліотек та гідної оцінки державою бібліотечної справи!

Трагедія в Бабиному Яру

Щорічно 29 вересня Україна в жалобі схиляє голови в пам’ять про тисячі безвинних жертв Бабиного Яру в Києві. Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Жертвами нацистів стали євреї, роми, радянські військовополонені, українські націоналісти, пацієнти київської психіатричної лікарні, в’язні Сирецького табору та загалом усі ті, кого гітлерівці вважали своїми ворогами. З метою інформування молоді про трагічні сторінки української історії, виховання милосердя та толерантності Монастирищенською центральною районною бібліотекою були проведені: година жалоби «Трагедія в Бабиному Яру» в 10-А класі ліцею «Ерудит» та презентація книг «Бабин Яр – життя і смерть поруч» для учнів груп №250 та 258 професійного ліцею. Бабин Яр, як символ Голокосту і спільна могила жертв нацистського терору, нагадування про жахливий злочин, загальноукраїнське місце пам’яті, де знищено близько 100 тисяч жертв упродовж 1941-1943 років, є невід’ємною складовою національної пам’яті української держави. Усі ми маємо пам’ятати про цей злочин, щоб ніколи знову не допустити його жахливого повторення.

Стежками партизанських перемог

22 вересня в Україні святкують День партизанської слави, як данину всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час не шкодуючи життя боровся з гітлерівцями в глибокому тилу ворога. Монастирищенською центральною районною бібліотекою на юнацькому абонементі було організовано виставку-перегляд «Монастирищина партизанська» та історичну годину «Стежками партизанських перемог», яка була підготовлена та проведена для ряду груп професійного ліцею. День партизанської слави особливий, як для добровільних захисників Батьківщини, які внесли вагомий вклад в Перемогу у Другій Світовій війні, так і для всього українського народу. Масовість участі українського народу у війні з фашистськими загарбниками та сила опору в роки Другої Світової війни в Україні були одними з основних факторів безумовної і остаточної перемоги над окупантами. Одним із потужних центрів всенародної боротьби в тилу ворога була окупована, але не скорена Україна.

Бібліотека і сучасність: пошук формули успіху

В Монастирищенській центральній районній бібліотеці 21 вересня для сільських бібліотекарів проведено практикум: «Бібліотека і сучасність: пошук формули успіху». Завідуюча організаційно – методичним відділом Людмила Пір’ян надала консультацію «Бібліотека і сучасність – пошук формули успіху професійної творчої діяльності». Директор ЦБС Валентина Григораш зупинилась на питаннях щодо створення комфортних умов та впровадження нових форм бібліотечної роботи. Бібліотекар центральної районної бібліотеки Лариса Мішечко провела практичні заняття по проведенню переобліків в сільських бібліотеках та написання актів на списання зношеної та застарілої літератури. Жваво пройшла година спілкування «Сучасна бібліотека: формула успіху», де кожен сільський бібліотекар поділився досвідом роботи своєї бібліотеки. Адже бібліотекар і є той вогник, що запалює успіхом бібліотеку. Бібліотекар – головна рушійна сила всіх змін, і почати перетворення він повинен із себе, з бажання змінити свою бібліотеку на краще, а потім – запалити цією іскрою – владу, спонсорів, мешканців села та користувачів бібліотеки.

У жорнах історії

Сьогодні 75-ті роковини початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. Наприкінці Другої світової війни новий польський прокомуністичний уряд, продовжуючи політику міжвоєнного уряду націонал-демократів, поставив собі за мету мати моноетнічну державу, зачищену в різний спосіб від національних меншин, зокрема українців. Акція, яка нібито мала бути добровільною, не знайшла особливого відгуку серед українців. Тоді польська влада вдалася до насильницьких дій – повна ліквідація українського шкільництва, будь-яких проявів організованого українського громадського життя, дискримінація українців під час проведення аграрної реформи, непосильні обов’язкові податки, знищення Української Греко-Католицької Церкви тощо. На збори давалося лише кілька годин, при цьому люди залишали на покинутих місцях практично усе своє надбане добро – житло, майно, землю, худобу. Більше ніж 400 тисяч мирних мешканці силою викидали з хат та рідних сіл підрозділи польської армії. І малих, і старих, і немовлят... Загалом під час проведення акції було переселено 122 тис. 454 українські родини, а це 482 тис. 109 людей. У 1947 році тих українців, що відмовились виїжджати до СРСР, польська влада в ході Акції «Вісла» депортувала на північ і захід Польщі. Тоді впродовж кількох місяців було депортовано майже 150 тисяч українців. Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948 та 1951 роках. Моторошна статистика за якою заховано трагічні долі людей, цілих родин. Важливо не забувати про це. Монастирищенська центральна районна бібліотека рекомендує своїм користувачам ряд книг, зокрема й художніх, де висвітлені події тих трагічних років. Роман української письменниці Дари Корній «Сузір'я дів», в якому бабуся головної героїні, не може викинути з пам'яті той страшний час (записано зі слів очевидців). В романі йде мова про те, як дорогою уся велика родина Терези Коморовськоі та родини інших депортованих вмирали. Найжахливіші книги жахів з вигаданими монстрами ніщо в порівняні з тим пеклом на землі, яке творили на нашій землі загарбники. Користуючись нагодою запрошуємо на онлайн-зустріч із Дарою Корній, яка відбудеться в мережі Фейсбук 10 вересня о 19 годині. Письменниця презентуватиме свою нову книгу із серії «Чарівні істоти українського міфу» – «Духи-шкідники». У прямому ефірі Дара Корній прогорне завісу над своєю творчістю... Організовує онлайн-трансляцію #Черкаськийкнижковийфестиваль

Сівач народного слова

Я – сівач. І не хочу, щоб хліба у загравах палали, Щоб чужинці збирали й топтали мої врожаї. Нехай мир процвіта на планеті від краю до краю! Нехай вічно у дружбі народи живуть на Землі! 10 вересня святкує свій 95-й ювілей наш славний земляк, краєзнавець, письменник, Лауреат Обласної краєзнавчої премії ім.Максимовича Федір Максимович Бойко. Федір Максимович народився 10 вересня 1925 року в селі Лукашівці Монастирищенського району Черкаської області у родині селянина – бідняка. В 1939 році закінчив 7 класів сільської школи, далі навчався в Київській медичній школі. Не закінчивши навчання, був змушений піти працювати на Перший Київський авторемонтний завод, де працював слюсарем – штампувальником. Потім була війна. Федір Бойко брав активну участь в обороні м.Києва, перебував з 1941 по 1944 роки на окупованій території. У січні 1944 року примусово забраний на каторжні роботи в Німеччину. Два з половиною місяці перебував в концтаборі в Чорномені (Україна) та на території Польщі в м.Лігниця. В квітні був звільнений та перебував в рядах Радянської Армії. В 1954 році пройшов навчання при Уманському сільськогосподарському інституті за спеціальністю технік по захисту сільськогосподарських рослин від шкідників та хвороб, працював в місцевому колгоспі. У 1981 році вийшов на пенсію по інвалідності. Федір Максимович активно друкувався в районній газеті «Зоря», його твори побачили світ на сторінках газет: «Черкаська правда», «Молодь Черкащини», «Молодь України», «Сільські вісті», журналів: «Перець», «Україна», «Промінь». До ювілею шанованого земляка в Монастирищенській центральній районній бібліотеці оформлено виставку-подію «Залишаючи слід на землі». Видав Федір Максимович ряд своїх книг, щедро дарував їх центральній районній бібліотеці, районній бібліотеці для дітей, сільським бібліотекам. Читачі книгозбірень можуть ознайомитись з такими його творами: «Лихоліття», «З книги життя», «Моє рідне село», «Дорогою ціною», «Долею нескорені», «Веселі загадки – смішинки для Ганнусі та Даринки», «Мудрі загадки – смішинки від Володьки і Маринки», «Давайте сміятися разом», «Смійтеся собі на здоров’я». Сьогодні Федір Максимович плідно працює над новою книгою. Ми дякуємо ювіляру за його книги, сподвижницьку працю краєзнавця, за його творчість і оптимізм, щедрість душі і незрадливість обраному шляху. То вітаємо Федора Максимовича з днем народження, бажаємо довгих років життя, міцного здоров’я, добра та поваги від людей, вдячних читачів, творчого натхнення на многії, многії літа!

Книги для поповнення фондів

Український інститут книги на підставі пропозицій структурних підрозділів з питань культури обласних та Київської міської державних адміністрацій сформував і затвердив перелік 603 бібліотек, що отримають безкоштовно книги для поповнення своїх фондів у 2020 році. Радіємо разом з громадою, що серед 15,5 тисяч публічних бібліотек України у список із 603 бібліотек ввійшла і Монастирищенська центральна районна бібліотека. Цьому передувала велика клопітка робота. Ми доклали немало зусиль, щоб наша бібліотека потрапила в цей список. На адресу бібліотеки був надісланий лист від Начальника відділу підтримки книговидання Українського інституту книги Міністерства культури України Юрія Марченко, де розкривались завдання, умови та анкети для бібліотеки, які потрібно було виконати, щоб мати можливість отримувати безкоштовно книги для поповнення своїх фондів. Директором бібліотеки було підготовлено та сформовано пакет документів, в якому була висвітлена діяльність бібліотеки за останніх три роки. На думку керівництва Українського інституту книги наша бібліотека виконала всі завдання та відповідає цілому ряду критеріїв, які були необхідними для відбору. Метою цього є цільове книговидання, яке повинно стати постійним джерелом поточного комплектування районних і сільських книгозбірень. Адже виконувати свої функції публічні бібліотеки можуть лише за умов стабільного поповнення бібліотечних зібрань новими виданнями, що дозволяє підтримувати їх актуальність та інформативність. Тож вітаємо всіх наших членів громади та користувачів книгозбірні, які невдовзі будуть мати можливість читати нову сучасну літературу! Для інформації. Український інститут книги — державна установа при Міністерстві культури України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.

Війні немає забуття

Сьогодні світ відзначає 75-ту річницю завершення Другої світової війни. Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам’ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Задля інформованості населення про масштаби та руйнівні наслідки Другої Світової війни для людства та України зокрема, в Монастирищенській районній бібліотеці організовано книжкову виставку «Війні немає забуття», на якій зібрано найновіші видання, які ілюструють життєвий подвиг тих, хто пережив війну, хто дав життя наступним поколінням, хто поклав своє життя на фронтах війни і хто відбудовував та піднімав з руїн нашу країну. Серед презентованих книг – книга Світлани Алєксієвич «У війни не жіноче обличчя». Це книга-сповідь, документ людської пам’яті, запис історій жінок, яким війна дала в руки зброю для захисту рідної землі, це дослідження духовного світу жінок, що виживали в нелюдських умовах війни. Cеред рекомендованих – книга Марти Гавришко «Долаючи тишу». У період Другої світової чимало жінок приєдналося до лав націоналістичного підпілля та Української повстанської армії як зв’язкові, розвідниці, санітарки, воячки. Пліч-о-пліч із чоловіками вони пройшли горнило кривавих подій, спростувавши всі стереотипи «слабкої статі». Їхні голоси тривалий час не було чутно. Їхній досвід був невидимим. Ця книжка — збірка історій-сповідей жінок, які не просто бачили війну та брали активну участь у тогочасних подіях, а прожили її. Унікальні спогади жінок із різною освітою та соціальним становищем, жінок, які обіймали керівні посади в ОУН і були рядовими підпільницями. Живі емоції в історіях, які роками були непочутими та забутими. Презентовані книги будуть цікаві всім, хто цікавиться історією України, хто не боїться відкривати нові, засекречені чи спотворені раніше сторінки історії, кому не байдужа доля своєї країни та її майбутнє. Ми пам’ятаємо…