Переобліки в бібліотеках філіях

В Монастирищенській публічній бібліотеці тривають переобліки з бібліотеками-філіями. Контроль та перевірку з ними проводить бібліотекар відділу єдиного фонду (ВЕФ). Перевірка (переоблік) бібліотечного фонду — це звірення кожної одиниці зберігання з документами індивідуального обліку для встановлення в фонді наявності творів друку та інших видань. Основне завдання перевірки — виявлення недоліків у організації обліку творів друку та інших документів, їх видачі, встановлення заборгованості, забезпечення належного порядку в розміщенні та розстановці фонду, виявлення документів, що потребують ремонту, реставрації та списання як застарілі, непрофільні за змістом та непридатні для користування. Кожна бібліотека здійснює перевірку періодично, в строки, визначені відповідними органами управління бібліотечною справою, при передачі фонду від одного відповідального працівника другому та у випадках стихійного лиха (затоплення, пожежа, крадіжка тощо). В 2021 при Монастирищенській публічній бібліотеці були проведені переобліки в бібліотеках-філіях сіл: Івахни, Халаїдове, Копіювата, Цибулів, Антоніна, Леськове, Тарнава, Терлиця, Сарни та Владиславчик.

Книга ювіляр

А ви знаєте, що знаменитим «Оповіданням про Шерлока Холмса» цьогоріч виповнюється 130 років? Книга витримала більш ніж столітню популярність. Шерлок Холмс (або Голмс, повне ім'я Вільям Шерлок Скотт Холмс Sherlock Holmes, англ.) — вигаданий детективний персонаж, головний герой книг англійського письменника Артура Конана Дойла. В оповіданнях про Шерлока Холмса, зазвичай, мова йде від імені його друга і супутника — доктора Джона Ватсона. Детектив веде свої розслідування, використовуючи логіку та метод дедукції. Місце проживання: Лондон, Бейкер-стріт, 221-б. Прототипом Шерлока Холмса став відомий свого часу лікар та професор Единбурзького університету Джозеф Белл, асистентом якого був Артур Конан Дойл. Завдяки своїй видатній спостережливості та вмінню робити висновки, Белл міг легко визначити професію пацієнта, звідки він чи певні подробиці з його життя. Цими рисами, а також схожою зовнішністю Конан Дойл наділив і свого персонажа. Загалом Шерлок Холмс з'являється у 56 оповіданнях і 4 повістях Артура Конан Дойла. Сам Конан Дойл вважав розповіді про Холмса «легким чтивом». Крім того, його дратувало те, що читачі надають перевагу творам про Холмса, тоді як Конан Дойл вважав себе, перш за все, великим автором історичного роману. Зрештою сер Артур вирішив припинити історію слідчого, усунувши популярного літературного персонажа в сутичці з професором Моріарті (хрещеним батьком англійської мафії, як сказали б зараз) у Рейхенбахському водоспаді. Однак, потік листів обурених читачів, серед яких були члени королівської сім'ї, змусили письменника «оживити» знаменитого детектива. Існує п’єса «Шерлок Холмс», яка об’єднує сюжети кількох оповідань Конан Дойла. Вона проіснувала на сцені 30 років, витримавши 230 спектаклів. Серед виконавців ролі був і молодий Чарлі Чаплін. В 1975 році п’єсу демонстрували по американському телебаченні. По кількості екранізацій (більше 200!) Холмс и Ватсон потрапили в Книгу рекордів Гінесса. Роль великого детектива виконували 80 акторів (причому один з них — Сем Робінсон — темношкірий). В кінці XIX — початку XX ст. в Лондоні, на вулиці Бейкер-стріт не було будинку 221-б (літера «б» означала другий поверх). За цією адресою існує музей. Бажаючі відвідати його доїздять до станції метро «Бейкер-стріт». І не дивуйтесь, коли до вас підійде високий джентльмен і запропонує свою візитівку з прізвищем Холмс: вас запрошують відвідати відомий будинок під номером 221. Анекдот про Шерлока Холмса: «Холмс і Ватсон ночують в лісі в палатці. — Ватсон, вам це сузір’я ні про що не каже? — Хороша погода буде, Холмс! — Ватсон, у нас вкрали палатку.»)) А Ви давно читали «Оповідання про Шерлока Холмса»?

Дивосвіт нової книги

В переддень Всеукраїнського Тижня дитячого та юнацького читання юнацький абонемент Монастирищенської публічної бібліотеки поповнився новими виданнями. До уваги молодих користувачів пропонуються книги самої різної тематичної спрямованості – художні, науково-популярні, літературознавчі, філософські, видання з різноманітних видів мистецтва та ін. На виставці розміщені книги, що створюють гарний настрій і бажання зануритись у світ цікавих історій і пригод. Весною можна ходити без шапки, але не без книжки). Тож чекаємо вас у нашій книгозбірні!

Тиждень дитячої та юнацької книги

В рамках Тижня дитячої і юнацької книги Монастирищенська публічна бібліотека пропонує книжковий кадр "Уклін Кобзарю". Вірш Тараса Шевченка "Думка" читає учениця 10-А класу ліцею "Ерудит" Крістіна Трохимчук.

Онлайн-зустріч з Світланою Талан

Монастирищенська публічна бібліотека взяла участь в онлайн-зустрічі з відомою українською письменницею, авторкою романів в жанрі «реальних історій», членкинею Національної спілки письменників України, Золотою письменницею України Світланою Талан. Зустріч було організовано Публічними бібліотеками Солом’янки. Наша бібліотека має всі книги письменниці, неодноразово брала участь в благодійних акціях організованих письменницею, навіть, маємо Благословенну Грамоту за свою благодійну діяльність. Книги авторки користуються шаленим попитом серед наших користувачів, бажаючі навіть записуються в чергу. Спілкування в Світланою Олегівною було цікавим, пізнавальним, бібліотекарі дізнались багато нового з особистого життя письменниці, її активну волонтерську діяльність, історіями написання її книг. Отримана інформація стане в нагоді при підготовці та проведенні літературних годин, презентацій, оглядів. Дякуємо за організовану зустріч Публічні бібліотеки Солом’янки!

Поезія — це прекрасна мудрість. …

«Йому судилося на одному з критичних Поворотів історії бути обранцем, устами якого промовляє доля нації» В рамках Всеукраїнського Тижня дитячого і юнацького читання Монастирищенською публічною бібліотекою була підготована та проведена поетична присвята: «Василь Симоненко. Я на світі один такий» для учнів професійного ліцею. Дотримуючись карантинних обмежень, бібліотекар юнацького абонементу розказала про життєвий і творчий шлях видатного українця у стінах самого ліцею. Молоді відкрилися невідомі, часом романтичні, а часом і трагічні сторінки особистого життя поета. Захід супроводжувався відео-презентацією про життя відомого шістдесятника, поета, патріота Василя Симоненка.

Тиждень дитячого та юнацького читання

В останні дні березня в бібліотеках України традиційно проходить Тиждень дитячого та юнацького читання. Адже одним з пріоритетних напрямків діяльності Монастирищенської публічної бібліотеки є популяризація книги і читання. Цьогоріч він проходить під девізом: «Парад ювілеїв» і присвячений літературним і мистецьким ювілеям. Зважаючи на карантинні обмеження, заходи Тижня будуть частково представлені у онлайн форматі переважно через підготовлену бібліотекарями відеопродукцію. Бібліотечний калейдоскоп: "Книги-ювіляри 2021 року"

В цьому році на державному рівні відзначаються ювілейні дні народження: 150-річчя від дня народження Лесі Українки (25.02) та 150-річчя від дня народження Василя Стефаника (14.05). Крім цього святкуються і ювілеї книг. Попереду канікули, а значить – більше вільного часу для відпочинку, пізнання чогось нового. Чому б не провести ці дні цікаво та з користю?

Юрій Мушкетик - сучасний прозаїк історичного минулого

21 березня народився Юрій Михайлович Мушкетик – визначний майстер сучасної української прози. За три десятиліття літературної праці ним опубліковано більше десяти романів, написано кілька п’єс. Його твори, пошуки та прагнення націлені на “глибинні пласти людського”, котрий він дедалі успішніше прагне відкрити в характері, внутрішньому світі сучасника, в усьому змісті людського способу життя. Шановні користувачі Монастирищенської Публічної Бібліотеки запрошуємо вас ознайомитись із творами визнаного майстра сучасної української прози - Юрія Мушкетика.

21 березня Всесвітній день поезії

Монастирищина багата на унікальні таланти, свідченням того - поетичні збірки на полицях нашої книгозбірні. Поетичне слово містить в собі якусь незриму силу. Воно ніби поряд: у весняному струмочку, в ластівці, що злетіла у височінь, в проліску, що проклюнувся крізь сніг тощо. І тільки поети - обрані особистості, бачать поезію довкола себе та змушують нас зупинитись на мить, замислитись над простими речами, які звичайні люди не помічають в круговерті життя. Тож вітаємо всіх причетних до поетичного слова монастирищан, бажаємо їм довгих років життя, плідної праці та натхнення! Вітаємо всіх, хто пише і читає!

Нові імена Монастирищини Літературне об’єднання "За покликом душі". "Кохання без відповіді" вірш Тетяни Телятник читає автор.

"Вірш до Котляревського". Автор вірша Анастасія Чумак. Літературне об’єднання "За покликом душі"

Іван Богун – мужній захисник Монастирищини

Під козацькою фортецею Монастирищами 20–21 березня 1653 року відбулась одна з найзнаменитіших битв визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. До цієї пам’ятної для нашої громади дати працівники Монастирищенською публічної бібліотеки підготували історичний-онлайн екскурс «Мужній захисник рідної землі»,

провели для учнів професійного ліцею історичну годину: "Іван Богун - мужній захисник Монастирищини" та організувала виставку-подію «Козацька слава України», на якій представлені книги і матеріали, в яких змальовується легендарна постать Івана Богуна, його життя та діяльність, в тому числі, бій під Монастирищем. Іван Богун – взірець козацької мудрості й відваги. Про нього складено багато народних дум і пісень, його подвиги прославляються в легендах, сміливість і мужність оспівується у літературних творах, кінематографії. Славне козацьке минуле своїх предків, які воювали під стягом Івана Богуна, шанують і пам’ятають монастирищани. Подвиг українських козаків та самого полковника Івана Богуна можна сміливо прирівняти до подвигу спартанців та їх царя Леоніда під Фермопілами (480р. до н.е.). Адже як свідчать перекази, Кальницький (Вінницький) полковник Іван Богун мав в своєму підпорядкуванні трохи більше 400 козаків, а польський магнат Стефан Чарнецький понад 15 000 шляхти та найманців – тобто відбірного професійного війська. Кальницький полк був прикордонним, тобто буферним. Всі дев‘ятнадцять сотень цього полку розташовувались обіч «Чорного татарського шляху» на відстані 40–50 км одна від одної, себто одноденного кінного переходу. Полк обіймав територію на північ від середньої течії Південного Бугу до витоків річки Рось, а на південному сході витоків річки Соб, Сороки, Конилки та Гірського Тікича. Таке його розташування робило Кальницький полк надзвичайно важливим у стратегічному значенні для оборони кордонів козацької Держави від Польського королівства. Відстань між крайніми сотнями полку становила близько 250 км, а це щонайменше п‘ять денних кінних переходів. Таким чином, аби зібрати полк по тривозі у повному складі потрібно було не менше півтора-два тижні. На момент битви під Монастирищем навесні 1653 року у підпорядкуванні Івана Богуна було біля 2500 тисячі козаків. Враховуючи весняне бездоріжжя, розливи рік та струмків, рівно як і значну відстань між сотнями, а також хвороби та інші поважні причини, козаки Кальницького полку не мали фізичної можливості вчасно прибути на збірні пункти. За таких критичних умов Іван Богун зміг зібрати лише козаків найближчих сотень. Польський магнат Стефан Чарнецький не дарма вважався одним із найкращих полководців Речі Посполитої. Будучи не аби яким стратегом, він заздалегідь передбачив дані обставини. Тож керований ним корпус, практично без перешкод просувався «Чорним шляхом» по території Кальницького полку в березні 1653 року. Польський каральний корпус, використовуючи тактику пересувних кінних загонів, рухався «Чорним шляхом» надзвичайно швидким маршем із Північно-Східної Волині. З метою навести жах на козаків, Чарнецький дав наказ «огнем і мечем» плюндрувати територію. Чоловіків та жінок, дітей та старих жорстоко катували, вішали та садили на палі. Майно грабували, оселі випалювали… Летючі польські загони нищили дрібні козацькі застави та укріплені містечка. На збори не було часу, адже ранньою весною майже всі козаки були по домівках. Заскочений зненацька полковник Іван Богун, розіслав гінців до найближчих від Кальника сотень, аби їх силами перекрити просування польських підрозділів «Чорним шляхом» до Умані. По тривозі було зібрано лише три сотні козаків Кальницького полку: Кальницька, Балабанівська і Терлицька сотні та Цибулівська сотня Уманського полку, тобто разом близько 400 козаків. Маючи такий малочислений загін, полковник Іван Богун, будучи одним із найкращих стратегів Запорозького Війська, прийняв єдине правильне рішення – заблокувати «Чорний шлях» у напрямку Умані. На півдорозі до Умані, на відстані одноденного кінного переходу від містечка Кальник, обіч «Чорного шляху», над річкою Конилкою, здавна стояло козацьке містечко – Монастирища (тепер Монастирище). На той час містечко було добре укріпленою фортецею, оперезане численними вовчими ямами, шанцями, ровами та частоколом, головним опорним пунктом фортеці був замок. Укріплення козацької твердині стояли на узвищі природного мису, оточеного з трьох сторін урвищами ярів, по яких з південного та північного боку серед боліт протікала річка Конилка зі своєю притокою. На пагорбі протилежного берега річки Конилки, також оточеному крутими ярами, знаходилась укріплена палісадом фортеця козацької слободи Аврамівка. Саме за її оборонними валами Іван Богун, як то було раніше під Вінницею, завбачливо розташував частину своєї кінноти. Таким чином, панцерні хоругви Стефана Чарнецького могли приступитись до Монастирищенської фортеці лише із рівнинної місцевості західного боку, яка зараз називається Завалля. Запеклі бої під Монастирищами між польськими карателями та козаками розпочались 20 березня і тривали без зупинку дві доби. Із середини фортецю захищала Цибулівська сотня Уманського полку сотника Кгрозденка та частина кінноти Івана Богуна. Після дводенного штурму, як пише Самійло Величко, поляки підпалили в кількох місцях частокіл, підпалили також і замок. В ночі під прикриттям диму, що густо застеляв фортецю та околиці, Іван Богун вивів близько сотні кінноти з Аврамівського укріплення. Цей невеликий козацький підрозділ одягнув на себе кожухи, вивернуті по-татарськи вовною наверх і зайшов до поляків у тил, використавши Галайову греблю, котра через глибокий яр сполучала село із фортецею. Козаки спільно з Богуном в найдраматичніший момент битви вдарили полякам у тил. Ось як пишуть про це учасники тієї битви – польські шляхтичі В. Каховський та Твардовський: «Військо вдерлось в міські пригороди, уже захопили фортечний вал, уже сотник Кгрозденко був убитий, уже повидирали кілля (частокіл валу). Всі сподівались, що місто ось-ось буде захоплено…». Шляхтич Твардовський також пригадав, що після несподіваної появи Івана Богуна в тилу польського обозу, польське військо охопив жах. Козаки у вивернутих навиворіт кожухах з татарськими хижими криками та завиванням, навально вдарили розпашілим від бою польським хоругвам у спину: «Наші, як ошпарені, кинули свої обози і вантажі, поранених і хворих. Тікали так, що за ніч сім миль пробігли…». Літописець часів визвольної війни писав, що «військо польське насмерть перелякане, не тільки штурм свій облишило, але як ошпарене вози свої з усіма достатками і багатою здобиччю, а також із людьми хворими і пораненими покинувши, від Монастирища назад до Ковеля побігло, і... велику шкоду, і сором свій побачило і пізнало...» Самійло Величко сповіщає, що поляки панічно тікали в сторону містечка Цибулів і називає втрати поляків понад 6 тисяч убитими, та обоз, який вони кинули під Монастирищами. Польські хоругви, хоча і панікуючи зазнали переляку, проте не втратили повну керованість. З боями відступаючи вони зробили так-званий маневр «відворот». Тікаючи в сторону козацької слободи Цибулів, повернули лісовою дорогою по відгалуженню Соколівського шляху, що тепер проходе через село Антоніна до переправи і бродів через Гірський Тікич в районі села Княжа Криниця, аби мати змогу і надалі грабувати ще не випалені козацькі села та хутори, здобуваючи провіант для жовнірів та фураж для коней. Недобитки польського карального корпусу знову вийшли на «Чорний шлях» та спішним маршем вирушили на Волинь, у межі Речі Посполитої… В той же час з Умані на допомогу Івану Богуну із кількома полками спішив сам Гетьман Богдан Хмельницький, проте запізнився. Довідавшись про блискучу перемогу козаків під орудою Івана Богуна – «Був дуже задоволений і реготав з польської шляхти». Гора, на якій після боєвиська стояло Запорозьке Військо, напевне на чолі з самим Гетьманом Богданом-Зиновієм Хмельницьким, поруч із Монастирищенською фортецею й донині називається Кошовою. Тобто горою, де розташовувався козацький Кіш (табір). Каральний похід шляхетського війська на чолі з Чарнецьким, завдяки мужності українського війська і воєнній майстерності Івана Богуна, закінчився цілковитою поразкою.

Ліна Костенко: "Я вибрала долю собі сама..."

19 березня - День народження видатної української письменниці Ліни Костенко, чиє гостре перо заворожує українців своєю щирістю та патріотизмом. Ліна Василівна Костенко – перлина сучасної української літератури. Її твори не лише цікаві та влучні, а й глибоко актуальні. Уже багато років вона залишається справжнім борцем з неправдою, показовістю, пристосуванством, а зброя її – твори. Вона вміє зачепити, змусити думати, мріяти та діяти.

Велич Тарасового слова

12 березня бібліограф Монастирищенської публічної бібліотеки Галина Тимошенко, спільно з Ольгою Тадєєвою (викладач української мови та літератури ліцею) для учнів групи №257 Монастирищенського професійного ліцеї (класний керівник Галина Кравець) провели відкритий виховний захід до 207 річниці від дня народження видатного генія українського народу - Кобзаря під назвою «Велич Тарасового слова». Здобувачі освіти перегорнули сторінки життя і творчості митця, дізнались про твори, які написані митцем, зокрема, про важку долю жінки й неосяжну любов до України, про цікаві факти з біографії Тараса Шевченка. На заході звучали пісні, поезія.

Книга в дарунок

Монастирищенська публічна бібліотека отримала в подарунок від Національного Демократичного Інституту та Благодійного фонду "Бібліотечна країна" книгу "Це зробила вона". Книга містить історії про 100 видатних українок, внесок яких у різні сфери життя став неоціненним для країни і світу. Дякуємо за подарунок!

Героями не народжуються

В Україні 14 березня відзначається День українського добровольця. Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Українські добровольці стали гордістю українського народу та водночас головним болем кремлівських посіпак. Загалом у воєнному конфлікті на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур. До Дня українського добровольця в Монастирищенській публічній бібліотеці організовано виставку-подію «Дух нескореної волі», яка ілюструє звитяжний подвиг українських добровольців, що були першими, хто став на захист держави, коли ворог прийшов на нашу землю. Також підготовано онлайн-презентацію нових видань «Героями не народжуються».

Українські добровольці – це символ героїзму, патріотизму та відваги. Дякуємо за стійкість, мужність, самопожертву в ім’я цілісності та незалежності України. Доземний вам уклін, наші захисники!

Основні вимоги щодо обліку та обробки документів

На базі Монастирищенської публічної бібліотеки проведено практикум «Основні вимоги щодо обліку та обробки документів» для Владиславчицької, Зюбрихської, Княжиківської, Княжекриницької, Попуднянської, Сарнівської та Халаїдівської бібліотек – філіалів. На практикумі розглядались основні аспекти обліку книжкового фонду, ведення сумарної книги, документації в бібліотеці. Також висвітлювались питання з реклами бібліотеки, підготовки та проведення масових заходів, висвітлення їх в соцмережах. Консультації надали спеціалісти Монастирищенської публічної бібліотеки: завідуюча організаційно – методичним відділом Людмила Пір’ян, бібліотекарі Лариса Мішечко і Наталя Грицай, завідуюча відділом обслуговування Оксана Мартиш. Заняття були насиченими та мали дискусійний характер.