Алея майстрів

Рідне слово, українська народна пісня, вишивання - це ті терени, де розкошує наша душа.

        Пам’ятаючи про духовну культуру свого народу, ми наближаємося до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими охоронцями у повсякденному житті. Таку роль виконували і вироби з бісеру: жіночі прикраси, елементи хатнього інтер’єру тощо. На території нашої країни вироби з коштовного каміння, перлів, скляного намиста, бісеру здавна побутували у народів, які населяли її ще у VI-V ст. до н.е. – I-IV ст. н.е.: скіфів, сарматів і давніх слов’ян. Найбільшого розквіту виготовлення виробів з бісеру і їх популярність досягла в другій половині XIX – на початку XX ст. Сьогодні цей вид мистецтва – одне з поширених народних ремесел в Україні. А традиційні художні ремесла і промисли – це своєрідна пам'ять народу, яка зберігає духовний досвід, єднає минуле з сьогоденням і майбуттям. Є в мальовничому нашому місті Монастирищенська публічна бібліотека, прикрашена художніми виробами і витворами фантазії читачів, де прививається естетичний смак, любов до рідної землі, до всього прекрасного. Наші читачі постійно щось вигадують, створюють щось незвичне, тому охоче підкорюють нові дослідницькі творчі вершини. Їхня фантазія безмежна. А бібліотекарі залюбки допомагають їм у цьому, пропонують нові ідеї для творчості. В час національного відродження, рушник, як і мова, пісня, вишиванка по новому оцінюється нами, ми починаємо їх більше розуміти і берегти.
       Українські рушники... Оздоблені квітами, птахами. Їх можна порівняти з піснею вишитою нитками на полотні. Ці рушники несуть в собі стільки радості життя та любові до рідної землі, наповнюють простір світлом   і теплом, передають ліричну тему жіночої долі та материнства.      Одним тішать око велетенські пишні квіти, інші відчувають потребу споглядати маленькі квіткові орнаменти.
       Особливість рушників, картин представлених на виставці своєю незвичністю. Вишиті хрестиком, гладдю, бісером.
       У відвідувачів є унікальна можливість побачити ці творчі роботи першими і отримати величезне естетичне задоволення.
       Виставка розкриває невичерпність можливостей давнього і такого сучасного мистецтва - вишивки, розгортає цілий калейдоскоп вражень і розкриває прекрасний духовний світ майстринь.

Євгенія Михайлівна Комар

       Чарівна, інтелігентна, доброзичлива жінка. І хто вперше побачить її, подумає, що життя поверталося до неї сонячним боком, а насправді було надзвичайно суворим...
Життя її не зломило. Вона завжди усміхнена, привітна, любить працювати на городі, в саду, вирощувати квіти. Ще й смачно готує. Має чарівний голос. Улюблене заняття Євгенії Михайлівни - вишивання. Вишиває хрестиком, гладдю, картини оздоблює квілінгом. А ще пише вірші. Любить дарувати свої роботи, збірки поезій добрим людям. Свої роботи неодноразово виставляла на обласних та районних виставках.

Яна Олегівна Павлюк

У « Світлиці» Монастирищенської публічної бібліотеки відбулася презентація виставки вишитих нитками, бісером творів майстрині Яни Павлюк. Крім вишивання Яна займається бісероплетінням. Вдивляючись у цю рукотворну красу, створену працьовитими руками дівчини , дивуєшся, де береться стільки енергії та терпіння, адже ця робота вимагає багато часу, кропіткої праці й неабиякого терпіння. Яна Павлюк за освітою фінансист, працює по спеціальності в Києві. Вона з дитинства захоплювалася виробами рукодільниць. А зараз сама талановита рукодільниця. Кожне творіння її рук - це витвір мистецтва, який милує наше око, зігріває душу. Її творчі пошуки не стоять на місці. Кожного разу вона намагається творити нові, ще прекрасніші і неповторніші диво-вироби. У кожний свій виріб Яна Павлюк вкладає всю свою майстерність та любов до людей.

Ольга Пономаренко Пізнаючи цінність народного мистецтва людина пізнає людське в людині, підносить себе до прекрасного, переживає насолоду. Мистецтво – це політ творчої душі, це неповторний світ в якому живе і працює Ольга Пономаренко, учасниця клубу «Вишиванка». Вона вміє шити, вишивати, в’язати, але найбільше любить займатися пошиттям ляльок. Як і кожен майстер, вона намагається зробити свої роботи неповторними. Пошиття ляльки кропітка робота, яка до того ж вимагає багато часу. Кожній ляльці потрібно приділяти багато часу. Працює майстриня в різних техніках: порцеляна, текстиль, шкіра, папір. Це герої з мультфільмів, українських казок. Особливу увагу вона приділяє українській народній іграшці, яка є одним з найдавніших видів декоративного мистецтва, що належить до унікальних явищ культури, а народна лялька – яскравий своєрідний вид народної спадщини, що має глибокі, багаті традиції. Усі ляльки Ольги Пономаренко – ручної роботи. Доробок їх вже дуже великий. Багато з них – у приватних колекціях в Україні, Канаді, США, Великій Британії та інших країнах.

Зінаїда Степанівна Шудра

"Малюю не пензлем, а голкою й ниткою..." Так можна сказати про цю майстриню. Краса її вишиванок вражає незвичайністю техніки, яскравістю і реальним відображенням дійсності. Звідки скільки фантазії, натхнення й терпіння?
      Кожна її робота дає естетичну насолоду, сіє радість у душі. Сповнені патріотизму й любові до України, вони передають її дух, життя, побут. Адже так прекрасно - творити щось своїми руками. Для створення неповторних робіт звичайно потрібно творче натхнення, політ мислення та фантазії, якими й наділена ця чудова жінка - майстриня-трудівниця. А ще  й Зінаїда Степанівна не тільки вишиває, а й гарно співає.
Майстриня брала участь в обласних та районних виставках.

Валентина Василівна Григораш

Людській мудрості, доброті і щирості немає меж, якщо по велінню того бажає душа. Ці якості надихають і окрилюють, дають змогу дихати на повні груди, впевнено прямувати по життю.
У кожну свою вишивку Валентина Василівна вкладає часточку своєї душі і свого серця. Найбільше вона любить вишивати картини бісером. Тому її картини такі яскраві, колоритні, неповторні і унікальні. Весела за вдачею, з відкритим серцем майстриня. То ж хай живе красиве і корисне вишите жіночими руками, радує зір і серце, і буде завжди святом серед будення.