Згадаймо юність, що горіла в Крутах

Україна 29 січня вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами. Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років. До Дня пам’яті Героїв Крут Монастирищенською публічною бібліотекою було підготовано онлайн-презентацію «Крути: подвиг і трагедія України» та у фоє книгозбірні оформлено книжкову виставку-досьє: «Цвіт життя вони віддали Україні», де зібрано матеріали, що висвітлюють цю надзвичайно трагічну і, водночас, героїчну сторінку нашої історії. Як відомо, наприкінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна». Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком. Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе. Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років. Після розстрілу більшовики не дозволили поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі. Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.

Свіча Голокосту не згасне

«Це Голокост – всього одне лиш слово, Та його сенс – пекучий болі жар...» 27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Голокост – це події, пов’язані з великими людськими втратами. Починаючи з середини ХХ ст. слово «Голокост» стало загальновживаним по відношенню до хвилі терору проти єврейського населення, розпочатого Гітлером, та винищення нацистами під час Другої Світової війни євреїв та інших народів Європи.До Дня пам'яті жертв Голокосту бібліографом Монастирищенської публічної бібліотеки Галиною Тимошенко для учнів-старшокласників Опорного закладу "Монастирищенська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5" була проведена година пам’яті «СВІЧА ГОЛОКОСТУ НЕ ЗГАСНЕ» по вшануванню пам'яті загиблих під час Голокосту. Бібліограф у своїй бесіді назвала історичні факти, які увійшли в історію, як трагедія ХХ століття та передала всю глибину трагізму приречених на смерть людей. З болем, сумом і жалем в очах і душах подумки підсумували - такого жаху не повинно повторитися!

Голокост: пам’ять і уроки

Сьогодні світ вшановує пам’ять жертв Голокосту, що увійшов в історію як одна з найбільших трагедій ХХ століття. Голокост – це геноцид єврейського народу в роки Другої світової війни. Він став проявом державної політики нацистської Німеччини та спричинив систематичне винищення євреїв лише через їхню приналежність до єврейства, що здійснювалося нацистами та їхніми поплічниками. Внаслідок політики Голокосту загинули близько 6 млн осіб. Голокост буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що приховують в собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість. Монастирищенською публічною бібліотекою підготовлено онлайн-презентацію книг «Голокост: пам’ять і уроки».

Соборність рідної землі - основа нації й свободи

Монастирищенська публічна бібліотека до Дня Соборності України підготувала віртуальну екскурсію: "Соборність рідної землі - основа нації й свободи"

Бібліотека - територія добра

Монастирищенська публічна бібліотека взяла участь в обласній акції: «Бібліотека – територія добра». Акція присвячена новорічно-різдвяним святам. Фото і відео матеріали, які були використані для створення відео ролика, були зроблені до карантину і під час карантину з дотриманням всіх проти епідеміологічних умов. Вітаємо всіх зі святами!

Феномен Агатангела Кримського

КРИМСЬКИЙ Агатангел Юхимович (03.01.1871 – 25.01.1942) – видатний український сходознавець, філолог-україніст. Академік АН України (1918). Заслужений діяч науки УРСР (1940). Агатангел Кримський – один із найвизначніших українських учених ХХ-го століття і світових дослідників сходу, людина-енциклопедія, людина-легенда з вражаючою біографією, унікальною пам’яттю і феноменальною працездатністю. За своє життя Агатангел Кримський здійснив фундаментальні дослідження із арабістики, іраністики, семітології, тюркології, а також славістики. Учений написав понад 1000 наукових праць із історії мов, літератури, мистецтва, релігії народів Близького та Середнього Сходу, а також Кавказу та Європи. Під керівництвом Агатангела Кримського готувалися і видавалися словники та наукові збірки, які й досі є основою для роботи перекладачів. Але генії, які не прославляють вождів, не потрібні тоталітарним режимам. Кримського не оминула доля багатьох талановитих учених та митців, яких сталінська тоталітарна машина винищувала за свободу мислення та неприйняття догм, які диктувала компартійна верхівка. У 1941 році постановою НКВС Агатангела Кримського, без жодних доказів, звинуватили у тому, що він був «ідеологом українських націоналістів, який упродовж років очолював націоналістичне підпілля». Далі академіка – людину, яка володіла унікальними знаннями і зробила неоціненний внесок у розвиток науки – заарештували і відправили етапом у Казахстан. Там, у кустанайській в’язниці НКВС, 25 січня 1942 року Агатангел Кримський помер. За однією із версій дослідників, не лише від фізичного виснаження і хвороби, а через тортури, яким його піддавали. З нагоди 150-річчя від дня народження Агатангела Кримського пропонуємо вашій увазі добірку творчих надбань письменника, а також книги та статті про нього.

Всеукраїнський день пам’яті захисників Донецького аеропорту

Сьогодні в Україні відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту. З ініціативи українських воїнів, які 242 дні боронили Донецький аеропорт, 16 січня відзначаємо Всеукраїнський день пам'яті «кіборгів». З 26 травня 2014-го до 22 січня 2015 року українські військові, добровольці, волонтери й медики протистояли проросійським бойовикам, російсько-окупаційним військам і найманцям. Бої тривали вісім місяців і закінчилися після повної руйнації старого й нового терміналів аеропорту. За стійкість і незламність українських захисників назвали «кіборгами». Вони стали символом мужності й відданості ідеалам вільної незалежної України. У Донецькому аеропорту та селищі Піски у цей період воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79-ї, 80-ї, 81-ї, 95-ї окремих аеромобільних та 93-ї окремої механізованої бригад, 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, полку «Дніпро-1», Добровольчого українського корпусу та інші. Із 18 до 21 січня 2015 року внаслідок підриву термінала аеропорту загинуло 58 «кіборгів». Тож 21 січня військове командування вирішило відвести українських військовослужбовців з нового термінала, який було повністю зруйновано і він перестав бути придатним для оборони. Захищаючи Донецький аеропорт, загинуло понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Багатьох із них відзначено державними нагородами, чимало — посмертно. Згадаймо ті дні та місяці у 2014-15 роках та Кіборгів, які ніколи вже не повернуться додому. Вічна слава героям України – слава! Пропонуємо прочитати. АД 242. Історія мужності, братерства і самопожертви. Ця книга, як і сотні інших книг та фільмів, які розповідатимуть про 242 дні боїв в Аду (аеропорт «Донецьк»), ніколи не приноситиме заспокоєння. Кіборги витримали – не витримав бетон. Читати, слухати й дивитися про аеропорт – боляче. Сергій Лойко «Аеропорт» про війну, якої не могло бути. Ця книга про героїв, які не хотіли помирати. Маленький український гарнізон Аеропорту денно й нощно відбиває атаки супротивника, який значно переважає його у живій силі й техніці. У зруйнованому до підвалин Аеропорту, підступні й жорстокі вороги зіштовхуються з чимось неочікуваним і неймовірним. Із Кіборгами… Валентина Розуменко «Нескорені» реальні історії Героїв-сучасників, які пройшли крізь пекло Іловайська, Дебальцевого, Донецького аеропорту і – вистояли! Ця книга про високі зразки мужності, сили духу, самопожертви та героїзму. У кожному інтерв’ю достовірно й документально відтворено ті події, забувати про які ніхто не має права!

Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!

Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати: — Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару, Там овечки покотились, А ягнички народились. В тебе товар весь хороший, Будеш мати мірку грошей. Хоч не гроші, то полова, В тебе жінка чорноброва. Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Ви, напевне, задавали собі запитання, чому у різдвяній пісні слова про ластівок. Все тому, що мотиви слів «Щедрика» збереглися ще з дохристиянських часів. Тоді Новий рік святкували весною, коли оживала природа. До речі, ця «Щедрівка» - не зовсім народна. Видатний Микола Леонтович знайшов текст народної щедрівки і написав до нього музику. Над своїм твором Леонтович працював майже усе життя. Щедрівка має аж 5 авторських редакцій. Вперше «Щедрівка» прозвучала в Києві у 1916 році у виконанні Київського університету. А після гастролей хору Олександра Кошиця по країнах Європи і Америки в 1919, 1920, 1921,1922 роках «Щедрик» став знаним не тільки в Україні, але й усьому світі. Саме завдяки цим гастролям світ уперше почув «Щедрика» Миколи Леонтовича, а українська культура і державний престиж України здобули позитивний резонанс у 17 країнах світу. Популярний американський композитор українського походження Петро Вільговський, який був на концертах капели Кошиця, написав низку англійських текстів до композиції «Щедрик». Його англомовна версія відома як «Дзвінка колядка. Колядка дзвонів / Carol of the Bells /». Щедрівка звучала у багатьох фільмах і серіалах: «Південний парк», «Сімпсони», «Суботній вечір у прямому ефірі», «Гаррі Поттер», «Сам удома», «Міцний горішок-2», «Сімейка Адамсів», «Гріфіни», «Менталітет». «Ще́дрик»-ювілейна монета номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України, присвячена 100-річчю першого виконання твору Миколи Дмитровича Леонтовича — «Щедрик», хором Київського університету. Монету введено в обіг 5 січня 2016 року. Вона належить до серії «Українська спадщина». 100 років тому за кордоном уперше заспівали «Щедрика». Тож заспіваймо і ми її сьогодні.

ЧЕЛЕНДЖ#КАРАНТИН# БІБЛІОТЕКА#ОНЛАЙН#

Підтримуючи бібліочелендж запропонований Черкаською обласною бібліотекою для дітей Монастирищенська публічна бібліотека та бібліотека для дітей показують свою роботу під час карантину. Хочеться зазначити, що бібліотека продовжує працювати в онлайн-форматі на сторінці facebook: Монастирищенська Публічна Бібліотека та блогах: Монастирищенська публічна бібліотека та Монастирищенська бібліотека для дітей. За нагальної потреби нашим користувачам пропонуємо послугу «на винос». За попередньою домовленістю по телефону підбираємо літературу чи періодику та виносимо надвір, натомість в читача забираємо книги запаковані в пакет з зазначеним прізвищем та ініціалами, відправляємо повернену літературу на обсервацію на 10 днів. У випадку перебування на майданчику біля дверей бібліотеки більше як дві особи, дотримуйтеся безпечної дистанції 2 метри. Зверніть увагу, що при отриманні пакета з книжками ви маєте можливість продезінфікувати руки. Приміщення бібліотеки будуть зачиненими для відвідувачів. Через проходження обсервації часто читачам доводиться чекати на потрібну книгу. Просимо вибачити за тимчасові незручності. Карантин триває, але бібліотека продовжує свою діяльність. В бібліотеці багато внутрішньої роботи, яка не помітна нашим користувачам. Наприклад – робота з книжковим фондом: переобліки, які зараз проводять бібліотеки філії, списання застарілої і зношеної літератури, наведення порядку у книжковому фонді. Обробляються нові книги, здійснюється робота з каталогами, з яких вилучається списана література по всій бібліотечній системі Монастирищини. Вивчається і перешифровується книжковий фонд та каталоги на таблиці УДК. Карантин – це час для самоосвіти, вивчення досвіду роботи інших бібліотек, а ще підготовка документації щодо річного звіту (цифрових показників) творчо - виробничої діяльності бібліотек за 2020 рік. За відсутності користувачів бібліотекарі готують рекомендаційні списки літератури, онлайн-перегляди, віртуальні книжкові виставки, сценарії майбутніх масових заходів, підвищують свій фаховий рівень на онлайн-курсах, висвітлюють новинки літератури, ювілейні дати письменників, впроваджують різні форми онлайн-спілкування. Бібліотека завжди гостинно відкриє свої двері для тих, хто любить читати, спілкуватися з цікавими людьми, приймати участь у творчих заходах. Щодо цього розробляються спільні заходи з КУ «Центром соціальних служб» Монастирищенської міської ради та шукаємо нові цікаві форми і теми заходів. Активно ведеться санітарно-гігієнічна обробка дезінфікуючими засобами приміщення бібліотеки, книжкових стелажів, полиць тощо. Чекаємо на закінчення карантину для повноцінної роботи книгозбірні, перереєстрації читачів на 2021 рік та нових цікавих зустрічей!