Любов Яновська: «…Великий майстер у виборі сюжетів»

 30 липня минає 160 років від дня народження Любові Яновської (1861 – 1933) – письменниці, політичної діячки, членкині Української Центральної Ради, учасниці боротьби за незалежність України в ХХ столітті.

На світлому шляху християнства

 Сьогодні День хрещення Русі – свято, яке щороку збирає тисячі вірян на урочистості богослужіння. У 988 році великий князь Володимир прийняв християнство й повернув у православну віру землі Давньої Русі. Тому, 2008 року указом Президента в Україні було засновано державне свято – День хрещення Київської Русі-України. З того часу, його щороку відзначають 28 липня. Дату святкування вибрано не випадково. За церковним календарем християни цього дня вшановують пам’ять рівноапостольного князя Володимира – правителя, котрий поборов язичництво на Русі й охрестив свій народ.

З криниці літ

 Ім’я Івана Дзюби добре відоме і в Україні, й поза її межами, а життєвий шлях є взірцем патріотичного служіння вітчизняній науці й культурі в обстоюванні права на свободу творчості за тоталітарного режиму. В особі цього діяча гармонійно поєднуються громадянська мужність, яскраві риси вченого та організатора науки, подвижника культурного і громадського життя, людини виняткової чуйності й душевної щедрості.

26 липня Іван Михайлович Дзюба відзначає свій 90-річний ювілей.

24 липня – Ольжин день

        Серед жінок України-Руси Княжої доби княжна Ольга – чи не найяскравіша особистість. Вона була однією з перших слов’янською носійкою цього імені. Згодом, завдячуючи високому сану княгині, ім’я набрало досить значного поширення.

         Ім’я Ольга – не слов’янське. Його принесли на Русь варяги. У скандинавських мовах Гельга (Хельга) означає свята. Від імен, що виникли з цього слова, за сотні років  на стовбурі української мови відбрунькувалося чимало різноманітних форм: від Ольги, наприклад – Оля, Оленька, Олюся, Олька, і навіть Олянка та Олюся.

         Віками ткалось мереживо народних переказів про велику княгиню Ольгу, як про діяльну, мудру «віщу» правительку й захисницю землі Руської. Образ Ольги постає перед нами із сторінок «Повісті минулих літ» Нестора-літописця, візантійських хроністів і письменників.

         Збираючи подвійну непосильну данину з древлян влітку 945 року, князь Ігор трагічно загинув біля міста Іскоротеня (Коростеня). Древляни покарали його за несправедливі побори. Найдавніший літопис розповідає детально про помсту древлянам за свого чоловіка, про подорож до Греції влітку 955 року, хрещення в Царгороді.

Збереглася така легенда. Коли горда та вдоволена Ольга, після помсти древлянам, поверталася до Києва,  біля церкви св. Іллі в гурті християн пізнала старця-сліпця, що колись ще в дитинстві пророкував їй бути княгинею. 

         Підійшла. – Старче сказала  – як шкода, що ти не можеш бачити мене! Я та сама Ольга, що ти ще маленькою пророкував  бути княгинею. Пророцтво твоє справдилося.

         А старець підняв сліпі очі вгору, простягнув руки і сказав: «Ти велика грішниця, княгине Ольго! Кров невинних людей на твоїх руках. Покайся. Ольго! Кайся за гріхи твої! Кайся… чулися за неї слова».

І часто бачили люди, як вона заходила до старця, що жив біля церкви св. Іллі. Ніхто не знав, чому. А старець навчив княгиню праву Христової віри. З того часу вона змінилася до непізнання.   

        Орден княгині Ольги I, II, III ступенів — державна нагорода України для відзначення жінок за визначні заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім'ї. Заснована відзнака 15 серпня 1997 року року Указом Президента України Л,Д.Кучми.

Ольга Юліанівна Кобилянська (1863 - 1942). Відома українська письменниця. Її творча спадщина велика і різноманітна: поезії в прозі, новели, оповідання, повісті, романи. Ольга Кобилянська одна із перших в українській літературі звернулася до теми рівноправ’я чоловіків і жінок, торкалася письменниця й теми «інтелігенція і народ», тому вона мала повне право сказати про себе: «Одна праця, одне перо та власне моє «я» зробили мене тим, чим я є робітницею свого народу».

Ольга Федорівна Франко (Хоружинська) (1864 - 1941) — громадська діячка і видавчиня, дружина Івана Франка. Авторка розвідки «Карпатські бойки і їх родинне життя». Разом з Іваном Франком видавала журнал «Житє і слово».

Ольга Басараб (1889 - 1924) стала національною героїнею. Її ім’я надихало на боротьбу підпільників ОУН і вояків УПА, всіх, хто боровся за незалежну Україну. Коли стало зрозумілим, що боротьба за українську державу в 1917 – 1920 роках зазнала поразки, була створена Українська Військова організація (УВР) для боротьби в нових умовах проти всіх окупантів українських земель за українську незалежну державу. Влітку 1923 року Ольга приїжджає до Галичини, як зв’язкова УВО. А 9 лютого 1924 року заарештована за належність до цієї організації, замучена в тюрмі. Три доби її катували страшенно, поки не настала мученицька смерть в ніч з 12 на 13 лютого 1924 року.

Ольга Мак (дівоче ім'я й прізвище: Петрова Ольга Нилівна; 20 липня1913, Кам'янець-Подільський — 18 січня 1998, Торонто) — українська письменниця. Член Об'єднання українських письменників «Слово» і Спілки письменників України (1994).

Твори: Спогади «З часів єжовщини» (1954).

·         Повість «Бог вогню» (1956).

·         Повість «Чудасій» (1956).

·         Роман-дилогія «Жаїра» (1957–1958).

·         Роман «Проти переконань» (1960).

·         Повість «Руслом угору» (1973).

·         Повість «Куди йшла стежка» (1961).

·         Повість «Руслом угору»

·         Повість «Каміння під косою» (Торонто, 1973) — про голодомор 1933.

Ольга Вадимівна Богомолець — українська політична і громадська діячка, лікарка-дерматолог. Народний депутат України. Кандидат у Президенти України на виборах 2014 року і 2019 року. Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор. Автор і виконавець у жанрі української пісні. А також виконує українські сучасні та старовинні романси, пісні. Активна учасниця Революції гідності, лікарка майдану.

Ольга В'ячеславівна Сумська — українська акторка і телеведуча. Заслужена артистка України, Народна артистка України. Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Ольга Геннадіївна Харлан — українська фехтувальниця, олімпійська чемпіонка 2008 року у командній першості, бронзова призерка Олімпіади 2012 року, шестиразова чемпіонка світу, восьмиразова чемпіонка Європи, заслужений майстер спорту з фехтування, найкраща спортсменка року та найкраща спортсменка місяця в Україні.

Бажаємо усім, хто зветься ОЛЯ всміхається привітно доля!

Надання практичної та методичної допомоги

     Монастирищенська публічна бібліотека є методичним центром для сільських бібліотек - філій. Головним завданням бібліотеки є донесення до своїх колег нової інформації, кращого передового досвіду, дієвих форм і методів роботи з читачами. Однією з ефективних допомоги з різних бібліотечних питань є надання методичної та практичної допомоги під час виїздів на місця до сільських бібліотек – філій.

Королю не втекти!

 20 липня – Міжнародний день шахів. Це свято було запроваджене за ініціативою Всесвітньої шахової федерації (ФІДЕ), воно відзначається з 1966 року. Цього дня під егідою ФІДЕ проводяться різноманітні тематичні заходи та змагання.

У нашій державі цього дня також відзначають День шахів в Україні.

Запровадження цього свята Верховна Рада підтримала у 2011 році «враховуючи вагомі досягнення українських шахістів у змаганнях на міжнародному рівні, з метою привернення уваги суспільства, органів державної влади і громадських об'єднань до шахового спорту як високоінтелектуального, доступного і наймасовішого виду спорту».

Спорт це здоров’я, спорт – це гра

 Сьогодні, 19 липня, згідно Указу президента України Володимира Зеленського, в Україні вперше відзначається День тренера.

         Спорт щедро винагороджує наполегливих та завзятих. Визначні спортсмени – справжні герої нашого часу. У кожного з них своя історія успіху, свій тренер. Адже для того, щоб досягти великих перемог, недостатньо мати талант – його треба повсякчас розвивати, долаючи найрізноманітніші перешкоди й гартуючи характер. Велика заслуга в цьому тренерів – заслужених і відомих, і зовсім незнайомих. Адже шлях до вершин п’єдесталу важкий і довгий.

Романтик серцем - реаліст думкою

16 липня – 113 років від дня народження поета, прозаїка, публіциста українського зарубіжжя Василя Костянтиновича Барки (1908 — 2003) (Очерета). Талановитий український письменник і перекладач, представник української діаспори в США. Автор понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів, літературної критики.

Річниця мужності і наполегливості

    16 липня 1990 року Верховна рада ухвалила декларацію про державний суверенітет. У преамбулі документа підкреслювалося, що Верховна рада УРСР проголошує суверенітет України, як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».

Ой на Івана, ой на Купала

 У гаю зелененькім соловейко шебече,

Соловейко шебече;

Там дівчина мила віночок пустила

З барвіночку, з барвіночку.

Плинь, плинь, віночку, гарний з барвіночку,

За миленьким, за миленьким...

   За найспекотнішої літньої пори, коли саме наласувався черешнями й полуницею, а вишні вже налилися рубі­новим соком, українці з магічним акордом святкування вшановували постать Іоана Хрестителя, називаючи це свято в народі Купалом, або Іваном Купайлом. Купайло (Купало)  –  давньоукраїнський бог родючості, врожайного літа, лікарських рослин і добробуту.

Зустріч з письменницею

 Будьте українцями,

Розмовляйте українською,

Нехай усміхається вам щастя!

                                 Лариса Ніцой

         4 липня в Монастирищенській публічній бібліотеці відбулася зустріч з відомою дитячою письменницею, громадською діячкою, педагогом Ларисою Миколаївною Ніцой. На зустріч прийшли шанувальники творчості письменниці. Діти та дорослі з задоволенням слухали Ларису Миколаївну, яка ознайомила присутніх зі своєю творчістю, розповіла багато цікавих історій з власного життя. Письменниця представила відео-презентацію, в якій йшлося про важливість рідної мови для розвитку держави. Презентувала свої книги, які популяризують Україну та рідну мову, заохочують до книгочитання. Розповіла про співпрацю з художниками, підбір ілюстрацій до своїх книг. На зустрічі панувала чудова, позитивна атмосфера.

         Начальник відділу культури та туризму Юрій Миколайович Кудін подякував письменниці за теплу, цікаву, змістовну розмову та вручив квіти від міського голови Монастирищенської ТГ Олександра Михайловича Тищенка.

     На завершення зустрічі всі бажаючі мали можливість придбати авторський примірник письменниці з автографом, зробити фото на пам’ять. Дякуємо пані Ларисі Ніцой та сподіваємося на наступні цікаві зустрічі.