четвер, 22 вересня 2022 р.

Ми йшли у бій не ради слави…

 22 вересня щорічно в Україні відзначається День партизанської слави, заснований Указом Президента в 2001 році «на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у Другій світовій війні». Серед військовослужбовців партизани були як в числі Червоної Армії, так і серед УПА, які звільняли з німецького полону своїх солдатів, воювали з окупантами.
Раніше в це свято згадували партизанів Другої світової війни, але з 2014 року і в 2022 році багато партизан з'явилося серед наших сучасників. Ці хоробрі люди протистоять озброєним солдатам на тимчасово окупованих росією територіях. Вони регулярно нагадують ворогам, що ті перебувають на українській землі.
В читальній залі Монастирищенської публічної бібліотеки відбулась історична година «В житті є пам’ять, що ніколи не вмирає» для учнів 270-ї групи професійного ліцею (класний керівник Лідія Чорнодід, майстер Леся Нетяжук) організована за ініціативи голови міської організації ветеранів війни і праці Василя Мамалиги. Модератори заходу познайомили молодь з підпільно-партизанським рухом, який діяв за часів німецько-радянської війни на теренах нашої громади. Василь Михайлович поділився маловідомими та цікавими фактами з життя партизана Івана Калашника, розповів про діяльність партизан на території Монастирищини. Бібліотекар провела паралелі з партизанською боротьбою минулого до подій сьогодення, презентувала слухачам краєзнавчі видання про Монастирищину під авторством Івана Волошенка, акцентувала увагу на важливості вивчення історії своєї країни, неупередженого погляду на події Другої світової війни у формуванні почуття патріотизму й національної свідомості.
Історія рідко буває однозначною. У кожної медалі завжди дві сторони. Державне свято, присвячене героям партизанського руху в Україні, вшановує пам’ять всіх, хто боровся за визволення України від нацистської окупації. Воно з’явилося в національному календарі як день пам’яті, адже проходять роки і прямих свідків того часу стає менше. Але герої не вмирають. Вони завжди будуть жити в наших серцях.








Немає коментарів:

Дописати коментар