Нас єднає мова

Нації вмирають не від інфаркту.

Спочатку їм відбирає мову.

                       Л.Костенко

Мова... Скільки написано, скільки говорено про цей феномен, який об’єднує людей, робить їх нацією, народом. Учені доводять, що народ може втратити все: незалежність, військову могутність, рідну землю, — але він виживе, якщо збереже мову. День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника… Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.

До Дня української писемності і мови в Монастирищенській районній бібліотеці було організовано озвучену книжкову виставку: «Українці: звідки ми і наша мова».

Спеціалістами книгозбірні були підготовлені та проведені різноманітні заходи до цього свята: мовознавчий круїз «До мови доторкнімось серцем» та цикл мовних цікавинок «Там, де живе рідна мова, живе український народ» для учнів професійного ліцею. Цікаво та пізнавально відбувся мовознавчий турнір «Лунай, величне наше слово» для учнів 8-А класу ліцею «Ерудит». Мета проведених заходів: популяризація української мови, розкриття її багатства, давньої історії та традицій, а також розвиток мотивації дітей та молоді до вивчення і збереження рідної мови.

Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, “як проміння ясне” а могутнє, “як хвилі буйні”. Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була і буде тією повноводною річкою, яка насичувала силою, мужністю та натхненням серця українців. Мова творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі в рядках поетичних творів і Ліни Костенко, переливається в душу нації:

Слова росли із ґрунту, мов жита,

Добірним зерном колосилась мова.

Вона як хліб. Вона мені свята.

І кров’ю предків тяжко пурпурова.