Нові книги в бібліотеці

Завдяки сподвижницькій ініціативі відомого українського письменника, автора 95 книг для дітей та дорослих, сценариста Андрія Кокотюхи Монастирищенська публічна бібліотека поповнилась на 6-ма сучасними українськими книгами. Наші перші користувачі вже встигли ознайомитись з ними, а ми – отримати їх відгуки та враження про прочитане.

Нам пощастило, тому що 4 книги з підбірки – детективи, які сьогодні  є одним з найулюбленіших жанрів наших читачів. Події ретро-детективів від автора Василя Добрянського «Помилка капітана Жеграя», «Скриня для гетьмана», «Трибунал апостолів» розгортаються за часів правління уряду Скоропадського, де досвідчений слідчий Клим Жеграй розмотує політичні інтриги, злочини, в яких замішані історичні постаті, бандитські угрупування на Київщині, Житомирщині, в Берліні. Цікавий, захопливий детективний сюжет з яскравими героями тримає в напрузі з першої до останньої сторінки. До цих книг був і подарунок: книга Бориса Крамера (псевдонім Василя Добрянського) «Справа №*** «Про страчений одяг» написана легкою, «живою» мовою, з гуморам, цікавим сюжетом, як зазначають наші читачі, читається «на одному диханні»).

 Натомість книга Віталія Запеки «Бабах на всю голову» є збіркою оповідань українського військового. Автор відомої книги «Цуцик», лавреат Міжнародної літературної премії «Воїн світла» 2021 року Віталій Запека не боїться бути відвертим. У збірці воєнної прози — перші чоловічі сльози,  справжнє кохання,  бувальщини та натуралістичні нариси з окопів Донеччини,  оповідь про перші дні повномасштабного вторгнення. Автор із притаманною йому щирістю досліджує, як у непростих обставинах українці зберігають людяність, розповідає про досвід російсько-української війни і про нашу безмежну жагу до життя і свободи.

Книга Андрія Куркова «Сірі бджоли» розповідає про життя в так званій сірій зоні, де залишилися жити лише двоє – Сергій Сергійо­вич і його колишній однокласник Пашка. І вони, маючи абсолютно протилежні погляди на життя, змушені миритися, хоча до одного заходять в гості українські військові, а до іншого — сепаратисти. Головна турбота Сергійовича — як і куди з настанням весни відвезти подалі від війни своїх бджіл. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом у меду не було присмаку війни. Зібравшись у дорогу, бджоляр і сам поки не уявляє, які ви­пробування чекають на нього і на його бджіл. Він навіть уяви­ти собі не може, що літо, проведене в Криму, навчить його не довіряти не тільки людям, а й власним бджолам.

    Дякуємо всім дотичним до благородної місії Андрія Кокотюхи поповнення фондів українських бібліотек сучасними українськими книгами! Дякуємо всім, хто донатить, хто пише, хто дарує власні книги – всім, хто підтримує в цей важкий час українські бібліотеки! Хай добро повернеться до вас сторицею! Перемоги, миру, процвітання нашій неньці-Україні!