Ми - з України

Пошли мені святеє слово,

Святої правди голос новий!

І слово розумом святим

І оживи, і просвіти!..

Україна шанує Тараса Григоровича Шевченка як свого найбільшого сина, як найбільшого оборонця свого народу, поета, як свій прапор і найбільший ідеал. Він заклав основи не лише української літератури, а й літературної мови нашого народу. Вдихаючи від колиски усі болі і прагнення свого поневоленого, талановитого народу, всі барви і звуки свого краю, він перелив їх у слова, крилаті вирази, поетичні фігури і мовні звороти.

До 209-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка в Монастирищенській публічній бібліотеці відбулись сценічні читання «Ми – з України».

Перед слухачами з поезією Кобзаря виступали діти і дорослі: вихованці театрального гуртка Будинку дитячої та юнацької творчості Каміла Прохорова з Харкова та юний артист Монастирищини Іван Зьомко, гості зі Сміли – Ірина Варич з донечками Софійкою, Марійкою та Анною, які читали вірш своєї бабусі Т.Шугар-Благородної «А ти стоїш Титаном понад кручі» присвячений Шевченку, а також його поезію. Декламаторка з смт. Цибулів Раїса Подоляк-Шаповалова майстерно виконала уривок з поеми "Тополя". Василь Бирко читав вірш «Гонта в Умані», Віктор Клименко – уривок з поеми "І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм...", Катерина Бульба – вірш Т.Шевченка "Холодний Яр", учень Ліцею "Ерудит" Артем Савченко виконав уривок з поеми "Сон". Присутні на заході вшанували пам’ять про Великого Пророка українського народу, послухали його невмирущу поезію.

Сьогодні Шевченко потрібен нам як ніколи: кликати сильних на подвиги, вселяти у слабких надію і віру. Він пробуджує любов до своєї Батьківщини у мільйонів українців, в часи найбільших випробувань ми надихаємось його Словом, знаходимо в них сенси і так багато любові до рідного і так багато правди про ворога…