До 30-річчя Незалежності України бібліографом Монастирищенської публічної бібліотеки Галиною Тимошенко спільно з Миколою Гончарем на сторінці "МОНАСТИРИЩЕ про" в соціальній мережі Фейсбук запроваджено спецпроєкт "ДЯКУЄМО ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ", присвячений нашим землякам, які внесли вагомий внесок в становлення Незалежності України.
Одними з найвидатніших особистостей краю безсумнівно можна вважати
мучеників віри, які боролись за самостійність та автокефальність Української
Православної Церкви, наших земляків: Василя Липківського (1864— 1937),
уродженця села Попудня та Миколу Борецького (19.12. 1879 – рік смерті
невідомий), уродженця села Сарни.
На початку ХХ століття одночасно з боротьбою за українську державність
розпочався рух за автокефалію Української Православної Церкви. На чолі цього
руху стояв Василь Липківський, який у 1921 році став першим Митрополитом
Київським і всієї України в Українській Автокефальній Православній церкві. В
1927 році під тиском більшовицької влади змушений був відійти від посади. Ще 10
років прожив — усіма забутий, у злиднях, під постійним наглядом, із
періодичними арештами. В 1937 році розстріляний за сфальсифікованими
звинуваченнями. В селі Попудня на фасаді школи є меморіальна дошка Василю
Липківському.
Микола Борецький в 1927 році став наступником Василя Липківського на посаді
митрополита УАПЦ. Але вже через три роки Церкву було розпущено. Миколу
Борецького, ув'язнили і відправили на Соловки. Останні звістки про безпорадний
стан Митрополита дійшли в 1935 р. Подальша його доля невідома. В селі Сарни на
фасаді будівлі колишньої сільради є меморіальна дошка Миколі Борецькому.
Схиляємо голови в шанобі перед пам’яттю двох мучеників віри...
В Монастирищенській публічній бібліотеці є інформація, книги про життєвий
шлях Василя Липківського та Миколу Борецького.
Немає коментарів:
Дописати коментар