Свята Трійця у традиціях і звичаях українського народу

Від того, як ми шануватимемо своїх предків,

свої кращі традиції, залежатиме наша духовність,
наша цивілізованість і майбутнє нашої України...

                                                   Василь Скуратівський

Звичаї та традиції, пов'язані з календарними святами українців, є частиною духовної культури українського народу. Глибоке пошанування свого родоводу, щира турбота про збереження та примноження народних традицій – це вирізняє українців з-поміж інших націй. Отож, традиційно в кожній українській родині шанобливо зберігають та намагаються передати своїм дітям і онукам все, що лишили нам у спадок предки.

Трійця вважається в народі одним з найбільших свят після Різдва та Великодня. Відзначають його у 7-му неділю після Воскресіння Христового і святкують три дні. Це свято на честь Бога-Отця, Бога-Сина і Духа Святого. За біблійними переказом, на 50-й день після воскресіння Ісуса Христа люди, які молилися, побачили Святого Духа – він вогненними язиками зійшов на апостолів, після чого вони почали розуміти різні мови, переповідаючи людям учення Божого Сина. На місці зішестя було збудовано перший християнський храм, і з того часу  Трійця вважається  початком народження християнської церкви.

В Україні Трійцю ще називають «Зеленими святками», вважають часом відродження життя, зелені. В суботу, напередодні свята, люди прикрашають свої житла гілками клена, липи, ясена. Підлогу притрушують лепехою (татарське зілля, аїр).

З нагоди свята Трійці в фоє Монастирищенської публічної бібліотеки представлена на огляд читачам виставка–імпровізація «Зелена неділя квітує чар-зіллям», на якій представлені різні літературні жанри, що знайомлять читачів з історією і традиціями святкувань Трійці: витоки, звичаї та обряди святкування у різних регіонах, символіка, повір'я, атрибутика. Вашу увагу привернуть: книги «Звичаї нашого народу», «Звичаї українців у народному календарі» Людмили Артюх, «Я є Україна. Світоглядний Всесвіт українців» Марії Чумарної, трилогія «Українська міфологія», «Український рік» та «Дідух» Василя Скуратівського, а також «Українці: Свята. Традиції. Звичаї», «Українське народознавство»,  «Православні свята та народні звичаї» та багато інших цікавих видань.

Отож, запрошуємо всіх бажаючих переглянути виставку. Без сумніву вона зацікавить читачів різного віку, особливо тих, кому не байдужа духовна спадщина і культура українського народу. Ознайомившись з  літературою, якою наповнена виставка, читач матиме можливість  краще зрозуміти себе – Українця.