Сміх продовжує життя

До такої думки наводить читання гумористичних віршів Федора Бойка, поета, публіциста, громадського діяча з Лукашівки. Адже самому автору вже понад 95 років. Отож, бажаємо Федору Максимовичу довгих років, а читачам приємного читання і щирих посміщок. МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ Як знайшовся я на світ На святого Лупа Мені бабця Горобчиха Зав'язала пупа. Тричі сплюнула на бік Й сказала сердито: - Ану, шибенику, цить! А то буду бити! Та я бабці не послухав, Хоч трохи й злякався Аж видуло мені пупа Так з плачу сміявся І сміюся я ще й досі. Кажуть, що "на кутні" Бо передніх вже чорт-ма - Стукнуло півсотні. Не покину я сміятись Й до самої сотні. Хіба - може й таке статись - Візьме пуп та й лопне. Гумореска Павла Глазового "Кухлик" Дід приїхав із села, ходить по столиці. має гроші - не мина жодної крамниці. Попросив він: - Покажіть кухлик той, що з краю. - Продавщиця: - Что? Чево? Я нє понімаю. - Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка. - Да какой же кухлік здесь, єслі єто кружка. - Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: - На Вкраїні живете й не знаєте мови. - Продавщиця теж була гостра та бідова. - У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. - І сказав їй мудрий дід: - Цим пишатися не слід, Бо якраз така біда в моєї корови: Має, бідна, язика і не знає мови. Гумореска "Кухлик" є актуальною і сьогодні. Любіть, плекайте, рідну, материнську українську мову. В публічній бібліотеці є збірки гумористичних віршів Ф. Бойка "Смійтеся на здоров'я", "Хто сміється, тому легше живеться" та гуморески Павла Глазового.