Прапор миру, вірності і волі!

Небеса блакитні

Сяють з глибини,

А пшеничні й житні

Мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

Хоч минуть жнива.

Це знамено рідне –

Злото й синява.

Прапор наш, як літо,

В сонці майорить.

По долині – жито,

По горі – блакить.               

Д. Павличко

Щороку 23 серпня, за добу до святкування Дня Незалежності, Україна відзначає День державного прапора. Дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг.

Враховуючи актуальність і підвищений інтерес суспільства до національного та патріотичного виховання, з метою вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України, виховання поваги до державних символів України в Монастирищенській центральній районній бібліотеці організовано виставку –досьє «Прапор миру, вірності і волі», яка містить інформацію про історію та значення українських символів.

Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо поч. XVIII ст. Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст. Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.

Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви.

Протягом років наш стяг став не просто символом державності – він майорить під час найважливіших подій в історії країни. Мить, коли піднімається Прапор України та звучить Державний Гімн, – це момент піднесення, який сповнює серця гордістю за рідну країну.