Перший Спас прийшов до нас! Свято Маковія в бібліотеці

  14 серпня відзначають свято Маковія, в церковному календарі цей день називається Днем мучеників Маккавеїв та Святом Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Свято Маковія має красиві багаторічні традиції. Це одне з найбільш шанованих свят в Україні.

   Монастирищенська центральна районна бібліотека організувала народознавче вуличне свято  «Перший Спас прийшов до нас! Свято Маковія в бібліотеці»,
в якому взяли участь начальник районного відділу культури і туризму Монастирищенської районної державної адміністрації Юрій Кудин, районний центр соціальних служб для сім’ї, молоді та дітей, відвідувачі книгозбірні та перехожі, для яких дійство виявилось неочікуваним приємним сюрпризом.

Гості свята ділились своїми згадками про дитинство, родинними традиціями святкування, смакувати традиційними в цей день смаколиками: коржами з маком, медом, узваром, дарами садів. Організатори знайомили присутніх з історією та походженням свята, його традиціями, чому Маковія називають Спасом на воді, Мокрим Спасом, Медовим Спасом. На Маковія робили букети з квітів, в якому обов’язково були голівки маку, чорнобривці, жоржини, айстри, гвоздики, барвінок, а також різні трави, які в народі називають зіллям: васильки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій. Такий букет називається «маковійчик», його освячували в церкві та зберігали за іконами. Дія висушених квітів вважалася цілющою – їх давали хворим домашнім тваринам. Освячений мак застосовували для охорони будинку, худоби і двору від нечистої сили. А макову головку клали під подушку дітям, у яких були проблеми зі сном. Маковія називають Медовим Спасом, ще й тому, що в цей день пасічники традиційно починали збір меду, адже вважалося, що з цього дня бджоли вже не носять мед із квітів. Перший мед освячують в церкві і розговляються. Обрядовою їжею в цей день були «шулики» – печені  коржі, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Ця їжа дуже смачна, особливо її люблять діти. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники. А ще в цей день святили воду, криниці, вважалось корисним скупатись, тому що вода мала цілющу силу. У давніх наших літописах є свідчення, що князь Володимир Великий охрестив киян саме 1 (14) серпня 988 р. від Різдва Христового. За переказами, тоді в гирлі річки Почайни, яка впадала в Дніпро, охрестилися дванадцять Володимирових синів. 

Історія українського народу – це  вічність, а його культура – це  той великий скарб, національне надбання, що передається від покоління до покоління, примножується, збагачується.  Бібліотека є осередком збереження національної культури, народних традицій і звичаїв, осередком підтримки української духовності.