Біль і трагедія українського народу

     Щороку в третю неділю травня ми в жалобі схиляємо голови перед нашими співвітчизниками, що стали жертвами кривавого тоталітарного режиму. Намагаючись позбавити наш народ його національної свідомості, історичної пам’яті та прагнення до свободи мільйони українців, зокрема, і наших земляків, було закатовано у застінках НКВС, розстріляно, відправлено у табори, тюрми, висилки. Їм було винесено смертний вирок лише за те, що були українцями і мали сміливість говорити про це вголос. 

У зв'язку з 72-ми роковинами Великого терору – масових  політичних репресій 1937-1938 років у Монастирищенській центральній районній бібліотеці було проведено День пам'яті жертв політичних репресій.

В фойє книгозбірні оформлено книжкову виставку-досьє: «Пам'яттю реабілітовані», де зібрані матеріали, документи, книги, які ілюструють події тих трагічних років, письменників літературного Розстріляного Відродження,  інтелектуальний цвіт української нації, які попали під жорна сталінської тоталітарної системи. В читальній залі книгозбірні з учнями 9-х класів спеціалізованої школи №5 було проведено годину-реквієм «О, скільки їх підводиться з безсмертя». Бібліотекарі розкрили перед слухачами маловідомі сторінки історії України, коли мільйони людей рішеннями сталінської влади були безпідставно оголошені «ворогами народу», страчені фактично без суду і слідства, приречені на муки та голодну смерть у таборах чи на засланні. Репресій зазнали, як правило, найбільш обдаровані, працьовиті і соціально активні громадяни. Присутні вшанували пам’ять всіх, хто загинув від злодіянь тоталітарного режиму. Наше спільне усвідомлення масштабів трагедії має стати запорукою торжества політики гуманізму, взаєморозуміння і миру. Наш обов’язок – пам’ятати, передавати нащадкам правду про минуле.