Про наслідки насильства в школі

Головним документом сучасності, який регулює законодавство щодо насильства над дітьми на міжнародному рівні є Конвенція ООН про права дитини, що була прийнята у 1989 році і ратифікована більше ніж 175 країнами світу. Україна ратифікувала Конвенцію у 1991 році та внесла відповідні зміни до законодавства згідно з тими міжнародними стандартами, які зазначені у цьому документі. В Україні право дітей на захист від усіх форм насильства гарантується статтями 28, 52 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Згідно з Конвенцією в квітні 2001 прийнято Закон про охорону дитинства. У 2018 році прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визначив юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу. У багатьох випадках діти, які самі піддаються насильству в сім’ї, стають агресорами та вчиняють булінг у школі, намагаючись таким чином самоствердитись. Їх просто не навчили жити в соціумі, справлятися зі стресом, не зривати свої емоції на інших. Для них агресія – це спосіб самозахисту. 18 лютого 2021 року бібліограф Монастирищенської публічної бібліотеки Г. Тимошенко, спільно з головним спеціалістом відділу «Монастирищенське бюро правової допомоги» І. Пархомець та заступник директора- начальник відділу О.Кучер провели бесіду з учнями Монастирищенського ОЗЗСО І-ІІІ ст. «Ліцей «Ерудит» щодо причин та наслідків вчинення насильства та булінгу, їх видів. Під час бесіди школярі цікавилися питанням відповідальності за булінг, що засвідчило актуальність проведення таких заходів у загальноосвітніх школах.