Стійте всіма силами за Україну!

Винниченко й понині залишається на чужині.

Та є надія, що вдячні нащадки привезуть в Україну прах того, хто заради добробуту і волі нації прирікав себе на Христові муки, свідомо жертвуючи найдорожчим – своїм життям.

         Життєва і творча долі випали йому надзвичайно круті та бурхливі. Володимир Винниченко народився 26 липня 1880 року в селі Веселий Кут на Херсонщині, у степовій Україні. Він шукав себе і свою долю в історії і долі свого народу. Рідній Україні віддав свою революційну молодість.

З мрією про вільну суверенну Україну зв’язав свою літературну творчість, усю громадську і державну діяльність. Винниченко став першим головою уряду, вперше народженої в 1917 – 1918рр. Української держави, і не випадково, саме йому перу належать три перші Універсали Центральної Ради – основоположні документи відроджуваної держави, відроджуваної нації. Тривалий час до кінця життя свого носив тавро ворога України, приліплене його ідеологічними супротивниками. Світоглядна хисткість шарпала цього талановитого художника слова на гострих зламах політичних і соціальних змін: то був він одним із керівників Центральної Ради, то його кандидатура просувалася на заступника Раднаркому і Наркома закордонних справ Української Радянської Республіки. А зрештою він став емігрантом, кому глибоко боліла відірваність листка від живого дерева. Володимир Винниченко був полум’яним патріотом України, а ледь не половину життя прожив за її межами. І помер в березні 1951 року в місті Мужен, південному куточку Франції.

         Контроверсійне мислення і безмежна творча сміливість, місіонерство і протест зробили його найчитабельнішим письменником свого часу. Відомий прозаїк і драматург. Автор романів: «Чесність з собою», «Сонячна машина», «Слово за тобою, Сталіне», «Заповіти батьків». П’єс: «Шаблі життя», «Гріх», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь». Написав понад сто оповідань, п’єс, сценаріїв, історико-політичних трактат «Відродження нації».

         Життєвий і творчий шлях Володимира Винниченка представлено на книжковій виставці «Мовчання іноді більше, ніж слово» у Монастирищенській центральній районній бібліотеці. ПРИХОДЬТЕ! ЧИТАЙТЕ!

         Нині, як ніколи, актуальне вистраждане Винниченком переконання, що треба «з усією жилою люті гризти ворога зубами, битися ножами, кулеметами, гарматами», а на всі закиди російських шовіністів, що ніякої України немає «з непохитністю одповідати і словом і чином «БУЛА Є І БУДЕ!»