Любітеся браття мої,
Україну любіте
І за неї, безталанну,
Господа моліте…
9 березня виповнюється 206 років від дня
народження Тараса Шевченка. Вся Україна шанує його як свого найбільшого сина,
як найбільшого оборонця свого народу, як найбільшого поета, як свій прапор і
найбільший ідеал. Він заклав основи не лише української літератури, а й
літературної мови нашого народу. За образним висловом В. Стефаника, Шевченко
українське слово перетопив на чисте золото української поезії. Через слово
Кобзаря перед європейським читачем постав неповторний, яскраво національний
образ України і образ великого Поета, що став символічним уособленням українця
та його світу. Його поезія визначила на десятиліття вперед дальший поступ української
літератури. Шевченко, ім'я якого стоїть в одному ряду з іменами Міцкевича,
Пушкіна, Лермонтова, підніс українську літературу до рівня найрозвиненіших
літератур світу. Його поезія стала етапом і в розвитку української літературної
мови. Шевченко завершив процес її формування, розпочатий ще його попередниками
(Котляревський, Квітка-Основ'яненко, поети-романтики та ін.), здійснивши її
синтез із живою народною мовою і збагативши виражальні можливості українського
художнього слова.
До Дня народження Т.Шевченка
Монастирищенською центральною районною бібліотекою було проведено літературний календар «Шляхами великої
долі» та огляд художньої спадщини «Живописна палітра митця».
На заходах молоді розповідали про життєву долю великого
українського поета, звучали його вірші, уривки з поем. Затамувавши подих
присутні слухали про Шевченка не лише борця, а й ніжного й вразливого
душею, чистого серцем лірика. В основі творчості Шевченка – утвердження права
кожної людини на свободу й щастя. У творчому доробку Шевченка і раннього, і
зрілого темі жінки присвячений не один вірш. Іван Франко
зазначав: «Я не знаю в світовій
літературі поета, який би став таким послідовним, таким гарячим, таким свідомим
оборонцем за права жінки на повне і людське життя». Життєвий і творчий шлях кобзаря,
творча спадщина митця, презентація картин не залишили
байдужими учасників заходів. Книжкова
виставка «Поетична спадщина Кобзаря» представлена відвідувачам
книгозбірні в фоє бібліотеки.
Однією із загадок Шевченка є те, що він
нібито простий як поет і для всіх зрозумілий у всій своїй поезії. Насправді він
один із найскладніших світових поетів. Кожне покоління читачів, як було
сказано, відкриває в ньому щось своє, і тим відкриттям – кінця немає. Насправді
вся його поезія походить з глибини людського духу, а не соціальних ситуацій.
Вважалося, що Шевченко дуже національний поет і добре зрозумілий тільки
українській нації. Насправді він загальнолюдський, а йшов до загальнолюдських
ідей через духовність саме своєї нації.
Неоціненним та неосяжним є внесок Тараса
Шевченка в європейський літературний контекст. Його творчість мала помітний
вплив на світосприйняття, мислення та творчий процес багатьох вітчизняних і
світових письменників, на виховання самих українців як свідомих патріотів.
Герой поета розвивався від образу безталанного сироти – шукача долі, через
образи борців із неправдою, месників за кривди аж до образів праведників, які
втілювали християнську любов до правди, справедливості, братерські почуття до
всіх людей, незламність та самопожертву.
Тарас
Шевченко для України і в Україні житиме вічно. Він сьогодні, як ніколи,
органічно злився зі своїм великим, нескореним народом і твердо ступає повсюдно
у вільній державі, підсвідомо і свідомо через уста кожного із мучеників
нації незалежно від віку промовляє до кривдників. Безневинне Шевченкове
страждання – це символ довгих років розп'яття, винищення українського народу. Тож творчість українського митця, 206-річчя від дня
народження якого ми відзначаємо, тим і є такою важливою для нас, що він, пишучи
про минуле України, передрік нам наше
майбутнє.
Немає коментарів:
Дописати коментар