Поезія – це дотик до душі…

В ці золоті осінні теплі дні все налаштовує на ліричний настрій. Поезія - це стихія, в якій ми можемо висловлювати наші думки, почуття, не боячись осуду або непорозуміння. Коли людину відвідує муза або приходить натхнення, його вже не втримати - енергія і рядки б'ють зсередини, виривають серце і просяться на папір.

Завдяки поезії, люди можуть висловити і прийняти те, що в їм життя не дає спокою і ятрить серце або навпаки – дає наснагу жити і творити. Саме вірші, як відомо, допомагають повернути рівновагу в почуттях людини і дають поштовх жити повніше і щасливіше – любити, ненавидіти, йти до своєї мети чи призупинити на мить потік змін і заспокоїтись. Без сумнівів можна  сказати – без поезії не минули дні жодної людини. Хай то будуть вірші зі старих  книжок, чи рядки, які доводилося вивчати в школі, чи, може, навіть те, що тихенько  звучало якось  в серці, коли прийшла весна.

 Цими вересневими днями в читальній залі районної бібліотеки зібрались поціновувачі поетичного слова Монастирищини на презентацію першої збірки своєї колежанки Лесі Томченко «За покликом душі». Свою першу збірку молода жінка виплекала із своїх почуттів, думок, мрій. Надзвичайно ліричні, сповнені краси і любові проймали вони душу кожного слухача. Можна безкінечно наводити приклади «надзвичайно важливого і високого місця поезії в житті людини», можна писати довжелезні твори-роздуми про вплив віршів на формування особистості, можна диспутувати з любителями прози, але усі ці речі насправді є занадто мізерними у порівнянні з маленьким теплом у грудях людини, яка тримає в руках збірку своїх віршів. І вже абсолютно неважливо – досконалий чи ні вірш виходить з-під пера поета. Головне у цій справі – відчути у поезії життя. Адже кожен вірш подібний до людської душі – світлої і доброї або ж втомленої і нудної. У панни Лесі вони натхненно-радісні, життєстверджуючі, сповнені любов’ю. Всі присутні отримали збірочку поезій, а решта поціновувачів віршованого слова зможуть ознайомитись з ними в сільських бібліотеках-філіалах та районній бібліотеці, яким поетеса передала в подарунок 40 примірників книг.

         Тож не забуваймо про світлий промінчик у житті – поезію, навіть якщо за вікном осінь. Теплий вірш поряд з філіжанкою чаю чи кави точно підніме настрій!