Водохреще

     У 30-річному віці Ісус Христос прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордан. Коли він вийшов на берег, з небес долинув голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявления. Православні та грекокатолики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день за християнським вченням з'явився Бог у трьох іпостасях:

Бог-Отець – в голосі,

Син Божий – у плоті,

Дух Святий – у вигляді голуба.

Ось і добігають кінця тривалі зимові свята українців. Напередодні Водохреще — 18 січня за новим стилем — святкуємо Голодну кутю, або Другий Святвечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар.

Як і годиться, вечірню трапезу починають і завершують кутею, Під час вечері влаштовують цікавий обряд «закликання морозу». Як відомо, хрещенські морози під цю пору досягають апогею, Перш ніж почати їсти, господар має взяти ложку куті, підійти до вікна і тричі промовити:

— Морозе, морозе, йди до нас куті їсти! А після паузи знову:

— Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю!

Після святкової вечері настає час для обряду «проганяти кутю». Діти вибігають із хати і палицями б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття, а узвар – іди на базар,

паляниці, лишайтеся на полиці,

а дідух – на теплий дух, щоб покинути кожух!

Йорданською водою також скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі. Деякі священики навіть переконані, що не існує ліків, ліпших за святу воду. І хоч як це дивно, утім свячена йорданська вода не псується і може зберігатися тривалий час, До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Так людина «оновлюється» для майбутнього достойного життя.