У їхніх серцях жила Україна

21 листопада – День Гідності та Свободи – одне зі знакових офіційних свят у новітній історії України. Встановлене на честь двох знаменних і доленосних подій, які відбулися в Україні, – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. До Дня Гідності та Свободи Монастирищенською центральною районною бібліотекою було підготовлено та проведено ряд заходів: година пам’яті «Тернистий шлях до волі» для учнів професійного ліцею, історичний екскурс «Україна – держава свободи і гідності» для учнів 9 - 11-х класів ліцею «Ерудит» в читальній залі районної бібліотеки. Боротьба українських громадян за свої права, яка одержала назву Євромайдан, а згодом Революція Гідності, стала загальновідомою, наймасштабнішою подією в новітній історії України й логічним продовженням обстоювання прав людини та громадянина. 21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на майдан в знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоціацію з ЄС. Вночі 30 листопада на вулиці продовжували залишатися кілька сотень активістів, переважно студентів. Їх жорстоко розігнала поліція, в відповідь на що 1 грудня в центр Києва з’їхалися сотні тисяч людей. Міліцейське свавілля скликало людей, обурених корупцією, узурпацією влади, політикою русифікації та зближення з Росією. Євроінтеграційні гасла дали безперервному мітингу назву Євромайдан. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, він отримав назву Революція гідності. Люди вимагали покарати винних у погромі мітингарів. Після жорстокого побиття молоді спецпідрозділами силовиків на головній площі Києва – майдані Незалежності, протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму, корупції та порушенням прав людини. Кампанії солідарності та підтримки українських мітингарів пройшли у понад 20 країнах. Найбільші відбулися у різних містах Канади, США, Німеччини, Польщі, Великобританії, Італії та Франції. Місцеві активісти влаштовували акції протесту в Австрії, Австралії, Бельгії, Грузії, Естонії, Іспанії, Португалії, Литві, Норвегії, Швеції, Чехії та багатьох інших країнах світу. На 61-ий день Майдану на місці протестів застрелено перших двох активістів. На той час уже було двоє загиблих за межами місць протистояння. Ще рівно місяць влада намагатиметься зачистити центр міста від протестувальників. Аж у ніч на 22 лютого 2014 року президент Янукович чартерним рейсом втік у Росію. Офіційно встановлено 107 жертв Революції гідності. Більшість героїв “Небесної сотні” померли від вогнепальних поранень 20 лютого 2014 року. Фактично Євромайдан домігся втечі президента-диктатора, відставки уряду. Після виборів Україна обрала європейський вектор розвитку – стала асоційованим членом ЄС, громадяни отримали право безвізового в’їзду в Євросоюз, внаслідок Зони вільної торгівлі з ЄС товарообіг із країнами Європи стало зростає. Стратегічно – країна повернулася спиною до свого минулого, “тюрми народів”, як у нас називали по-народному Радянський Союз, і стала лицем до цивілізованих держав. Прем'єр-міністр Бельгії Гі Вергофстадт назвав Євромайдан найбільшою проєвропейською демонстрацією в історії ЄС. Це найтриваліший мітинг останнього часу. Безперервно простояв 92 доби. Для порівняння, 1989 року маніфестації з повалення комуністичного режиму в Чехії та Словаччині тривали 42 дні. В Румунії, які закінчилися самосудом і стратою диктатора, 11 днів. Сукупність подій і зусиль, які стали основою для виникнення феномена Євромайдану, не мають сьогодні однозначного тлумачення й оцінки, але, безумовно, можна констатувати: Майдан став своєрідним епіцентром кардинальних змін у країні, символом патріотизму та жертовності. Він запустив процес не лише трансформації політичної сцени, а й соціальних і культурних перетворень. Вочевидь, наслідки цього вибуху гніву та сплеску гідності, що вивільнили колосальну суспільну енергію, даватимуться взнаки не одне десятиліття як у геополітичному вимірі, так і у внутрішніх соціально-політичних відносинах.