На Івана, на Купала…

З давніх часів славиться українській народ не тільки своєю працелюбністю, а й своєю культурою. З великою гордістю старше покоління прививає нащадкам повагу до стародавніх традицій, обрядів та свят.

 Одне із колоритних обрядових літніх свят, під час якого проводять чимало обрядів є свято Івана Купала, або Іванів день. Це свято припадає у ніч з 6 на 7 липня.

А святкують в цей день – день літнього сонцестояння та переходу сонця до зими. Це час, коли природа розквітає у всій своїй неповторній красі. Отоді і проводять різноманітні купальські обряди, забави, розваги для молоді.

За народним, стародавнім повір’ям, саме ніч на Івана є магічною, в цю ніч розквітає багато рослин, які володіють особливими магічними чарами, які здатні виконувати абсолютно всі бажання. Символом свята Івана Купала була марена – ритуальне деревце, яке прикрашалось квітами і стрічками. Марену вважали чарівним деревом і його гілочки селяни несли в дім або розвіювали на городі. Особливо відоме повір’я про цвіт папороті. Народ вірив, що в ніч на Івана Купала на цій рослині розквітає вогняна квітка, яку охороняє нечиста сила. Вважалось, що той, хто зможе знайти цю квітку, отримає великі знання, зможе зцілювати людей і зазирати у майбутнє. На берегах річок дівчата проводять ворожіння, кидаючи у річку сплетені віночки, чий перший віночок попливе, та найшвидше заміж вийде. Розводили купальські вогні. Селяни вірили, що купальське багаття наділено магічною силою. Тому проводячи обряд стрибання через вогонь, люди сподівалися позбутися невдач, хвороб, злих чарів..

В Монастирищенській центральній районній бібліотеці оформлено і презентовано виставку-інсталяцію: «Віночки звивайте, на Купала поспішайте», присвячену Купальському святу, або святу Івана Купала та відбулися фольклорні посиденьки: «Вінок калиновий сплітаю із звичаїв рідного краю». Читачі ознайомились з літературою про історію та легенди цього свята: пошуку вогняної квітки папороті, виготовлення Морени, розпалюванню купальських вогнів, ворожіння вінками на воді та інше. Ці народні повір’я, традиції і обряди – відгуки сивої давнини, відгомін наших предків, це те, що нерозривно нас пов’язує з минулим. Вони є живильним бальзамом для нашої душі та цілющою, потужною енергією, яка заряджає нас для майбутнього подальшого життя.