Євген Маланюк

 1 лютого народився Євген Филимонович Маланюк, український письменник, культуролог-енциклопедист, мистецтвознавець, публіцист, літературний критик, перекладач. Народився на Кіровоградщині у 1897 році.

Майже вся поезія українського автора є автобіографічною, адже в ній він намагався передати свої почуття, світогляд та розуміння тих подій, свідком яких він став. 

Творча спадщина поета, визнаного за українського класика, тематично досить розмаїта. Збірки поезій та есе були видані у багатьох містах Європи та Америки:

«Стилет чи стилос» (Подєбради, Чехословаччина, 1925)

«Гербарій» (Гамбург, 1926)

«Земля й залізо» (Париж, 1930)

«Земна мадонна» (Львів, 1934)

«Перстень Полікрата» (Львів, 1939)

«Вибрані поезії» (Львів, Краків, 1943)

«Влада» (Філадельфія, 1951)

«П'ята симфонія» (Нью-Йорк, 1953)

«Поезії в одному томі» (Нью-Йорк, 1954)

«Остання весна» (Нью-Йорк, 1959)

«Серпень» (Нью-Йорк, 1964)

«Перстень і посох» (Мюнхен, 1972)

«Поезії з нотатників» (Кіровоград, 2003)

Ім'ям Євгена Маланюка названі вулиці у Львові, Кіровограді та Дніпропетровську, у Львові є також площа Маланюка.

Помер 16 лютого 1968 року у Нью-Йорку. Вже після смерті митця побачила світ його збірка «Перстень і посох» (Мюнхен, 1972).