Пам'яттю реабілітовані

 Щороку у третю неділю травня Україна вшановує пам’ять мільйонів українців – жертв політичних репресій.

Ця дата є болісною і скорботною для нашого народу, адже в pоки масових репресій і Великого терору людські втрати в країні, за різними даними, становили щонайменше 4,4 мільйонів осіб. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.

Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.

«Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Й.Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.

Репресії відбувалися і до 1937 року, вони також продовжувалися у 1940 році й після війни. Однак саме у період 1937-1939 років репресії вийшли на свій піковий рівень, торкнувшись величезної кількості родин. У 1937 році ЦК ВКП(б) запропонував створити позасудові органи – «трійки», які вирішували долю людей. Трагічність ситуації була в тому, що «трійки» поєднували в собі слідство, обвинувачення, суд. Також саме трійки відповідали за виконання вироків. На все слідство по кожній людині трійка мала 10 діб. Участь адвоката, оскарження вироку та клопотання про помилування не передбачалися. Вирок у багатьох випадках виконувався негайно після його винесення.

Найбільшим похованням жертв сталінських репресій в Україні вважають «Биківнянські могили». Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні – один із найсекретніших об’єктів СРСР, на території якого впродовж 1937-1941 років відбувались таємні поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних та закатованих у київських в’язницях. Серед жертв Великого терору, які загинули в Биківнянському лісі, письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, наш земляк митрополит УАПЦ Василь Липківський і десятки тисяч інших.

До Дня жертв політичних репресій в Монастирищенській публічній бібліотеці розгорнуто книжкову виставку-реквієм: "Пам'яттю реабілітовані", де зібрано матеріали про безвинно звинувачених та закатованих радянською владою наших співвітчизників, книги репресованих поетів та письменників "Розстріляного Відродження".

На жаль, у вітчизняній історії було чимало трагічних сторінок. Але те пекельне полум’я загартувало українську націю. Драматичні події, які пережив і, на жаль, переживає український народ, доводять, що насильство і тоталітаризм ніколи не приносили добра. Ми згадуємо минуле, щоб не допустити чогось подібного в майбутньому і завжди будемо пам’ятати про ті жорстокі часи та про людей, які пережили страшні роки репресій, аби сьогодні відстоювати та боротись за нашу свободу і демократію, щоб не допустити тоталітаризму і диктатури в країні.

Вічна слава і вічна пам’ять жертвам політичних репресій!